Публікації

25 травня річниця від дня народження Олексія Коваленка - лікаря за фахом, літератора, перекладача. Товаришував з Д. Яворницьким. Вчений залучав його до фольклорно-лексикографічної роботи. О.Коваленко - відомий перекладач "Слова о полку Ігоревім". Автор спогадів про Д.Яворницького. В 1914 році разом з М. Грінченко видав переспів П.Мирного "Слово о полку Ігоревім" під назвою "Дума про військо Ігореве". В 1922 році О.Коваленко почав працювати над (...)

24 травня, українці разом з усіма іншими слов’янськими народами відзначають День слов’янської писемності й культури. Це свято символізує національну самобутність слов’янства, об’єднує суспільство та долучає кожного з нас до безцінної культурної спадщини. Підвалини оригінальної слов’янської писемності та літератури, закладені Кирилом та Мефодієм, були створені в IX столітті, близько 862року. Брати-просвітителі зі своїми учнями та (...)

23 травня Україна відзначає День Героїв. Це день пам’яті всіх українців, які присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України. Історія свята почалася ще 1941 року. Тоді на II Великому зборі Організації Українських Націоналістів було прийняте рішення про святкування Дня Героїв. Дата 23 травня була обрана не просто так – цього дня 1938-го в Роттердамі було вбито одного з ідеологів українського націоналізму – полковника (...)

22 травня віряни вшановують важливу подію в церковному календарі - перенесення мощей святого Миколи Чудотворця до Бара з Мири Лікійської. Відбулася подія 1087 р. Святий Микола Чудотворець є дуже шанованим у християнській вірі. Його вважають Чудотворцем, адже за життя він допомагав знедоленим та потопельникам, зцілював хворих від смертельних недуг, рятував від смерті немовлят та невинних людей. До українського церковного календаря свято літнього (...)

Щороку, третьої неділі травня в Україні вшановують пам’ять мільйонів загублених життів, бездушно знищених радянським тоталітарним режимом. Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування. Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до (...)

В Україні щорічно 18 травня відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Відповідну Постанову Верховна Рада прийняла в 2015 році. Цього дня ми згадуємо про понад 200 000 кримських татар, яких примусово вивезли з Криму в 1944 році. Для багатьох із них заслання обернулося поневірянням, голодом і врешті-решт смертю. Головна хвиля депортації відбулася 18-20 травня 1944 року. Тривала Друга світова війна. 13 травня 1944 року (...)

15 травня 150-річниця від дня народження визначного українського державного і політичного діяча, останнього гетьмана України (1918 р.) Павла Петровича Скоропадського. Талановитий воєначальник і палкий патріот України, якому вдалося в надзвичайно важких умовах революції та громадянської війни провести фундаментальні державні реформи в Україні. Нащадок гетьманського роду, шанувальник козацької слави, він зміг відродити національні (...)

13 травня річниця від дня народження Панаса Рудченка.
Перші його твори підписані ім’ям Панас Мирний, з’явилися у львівському журналі «Правда» в 1872 році. З середині 1880-х Панаса Мирного починають друкувати на Наддніпрянщині.
Цікавою в художньому відношенні постає його спроба стилізувати переспів «Слова о полку Ігоревім» під українську думу.
«Дума про військо Ігореве» вийшла в західноукраїнському журналі "Зоря" в 1896 р (...)

12 травня 135-річниця від дня народження видатної української філологині, літературознавиці, фольклористки, театрознавиці, докторки філологічних наук Варвари Павлівни Адріанової-Перетц, життя та наукова діяльність якої були тісно пов’язані з Україною. Вона брала активну участь в українському науковому житті та мала досягнення в галузі українознавства . Майбутня вчена народилася в Ніжині в родині викладача римської словесності (...)

#Сторінки_історії_музею #До_Міжнародного_дня_музеїв Передумовою розвитку музейної справи на Новгород-Сіверщині стало зародження інтересу до історичного минулого краю. Певну роль в цьому зіграли «Описи Новгород-Сіверського намісництва», які укладалися за урядовою програмою в 1779-1781 рр. в процесі підготовки намісницької реформи та в 1784-1786рр. «Описи» дали перші ґрунтовні відомості про Новгород-Сіверщину. Відомі також дві праці того часу (...)

Зачарована тихоплинна Десна, невеличкі тихі вуличкі, що мов струмочки збігають до річки, зелені луки з численними озерами, чисте повітря, надзвичайно мальовничі пейзажі - все це гармонійне поєднання манить до себе, привертає увагу - це Новгород-Сіверський. Його можна назвати містом-легендою, застиглою у віках. Багато чудових споруд загиноло у вогні війн та стихійних лих, не збереглися навіть цілі квартали. Але й зараз Новгород-Сіверський (...)

6 травня за православним календарем – день святого Юрія Змієборця – великомученика, який присвятив своє життя сповідуванню християнства, за що зазнав жорстоких тортур та був страчений. Іконографія святого трансформувалася протягом століть: на давніх творах його зображували як пішого воїна зі щитом і списом, після татаро-монгольських завоювань – в образі вершника, а найбільш відомим став сюжет, (...)