Публікації

160 років з дня народження українського поета, прозаїка, талановитого актора перших українських театральних труп, активного діяча народницького руху кінця XIX століття Якова Жарко.

21 лютого виповнюється 100 років від дня народження видатного українського письменника, автора пригодницьких та історичних творів Володимира Кириловича Малика (1921-1998).

Олександр Опанасович Потебня народився 22 вересня 1835 року на хуторі Манів, поблизу села Гаврилівка Полтавської губернії,в сім’ї багатих дворян. Батько був із запорізького козацького роду.Він був освіченою, ерудованою людиною, тому доклав зусиль, щоб всі сини отримали вищу освіту.

Народився майбутній поет Дмитро Юрійович Загул 28 серпня 1890 року в селі Мілієві Чернівецької області. Родина жила дуже бідно. Батько Дмитра був неписьменний, але умів розповідати різні життєві історії , грав на флоярі. Взимку їх затишна оселя збирала чимало гостей, вели розмови про героїчне минуле України, про важке тодішнє життя. А малий Дмитро з цікавістю слухав. Мати Сафта й сестра Марія співали багато народних пісень. Тому, взявши за приклад коломийки, Дмитро почав складати перші власні пісні.

В 988 році в Київській державі відбулась подія, яка змінила подальший її розвиток – масове хрещення киян князем Володимиром Святославичем в водах Почайни.

Щорічно, 7 липня, святкуємо день Івана Купала. За язичницькими уявленнями, в ніч напередодні Купала відбувається міфічний шлюб між небом, що уособлювало чоловіче начало і землею - жіночим началом. Про це писав Нестор - літописець у «Повісті врем’яних літ», згадуючи древлян, які умикали собі дружин на ігрищах, що відбувалися між селами біля води.

Так історично склалося, що Новгород-Сіверщинає однією з самобутніх етнокультурних зон України і надзвичайно перспективним ареалом для вивчення фольклору. За кожним словом або дією – величезний культурно-історичний досвід народу. Деякі обряди, ритуали, пісні зберегли свої первинні форми ще з дохристиянських часів. Відомості про весільну обрядовість сягають другої половини ХІ - початку ХІІ століття й зафіксовані в літописах.

Далеко-далеко від Чернігівської землі по території Донецької області протікає невелика степова річка Казенний Торець. Це права притока Сіверського Дінця. Її протяжність становить 129 кілометрів, площа водозбору - 5 410 квадратних кілометрів. «Заплава двостороння, шириною - 400 - 600 метрів. Долина річки асиметрична, лівий берег крутий, правий - пологий, на ньому часті заплавні заболочені місця. У верхів’ях річка пересихає, але, прийнявши всі притоки, знаходить постійне русло», але це вже колись наш Торець був «шириною від 10 до 40 метрів і глибиною 1,5 - 3 метри». Зараз це вмираюча річка.