Видатний український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч Олександр Опанасович Потебня народився 22 вересня 1835 року на х. Манів, поблизу с.Гаврилівка Полтавської губернії, у шляхетській родині. Батько був козацького роду, освіченою, ерудованою людиною, тому доклав зусиль, щоб і сини отримали вищу освіту.
Коли Олександр був ще малий, його батьки переїхали до міста Ромен. Початкову освіту отримав у польській гімназії міста Радом, яку закінчив відмінно.
В 1851 році юнак вступив на юридичний факультет Харківського університету, але вже наступного року змінив свої плани і перейшов на історико-філологічний. Його викладачами були брати Петро та Микола Лаврівські, професор Амвросій Метлинський. Під їх впливом молодий студент захопився етнографією, вивченням мови та збиранням народних пісень.
Після закінчення університету в 1856 році О. Потебня працював у першій Харківській гімназії, згодом повернувся до університету для підготовки до доцентської посади.
У 1861 році він захищає магістерську дисертацію «Про деякі символи в слов’янській народній поезії» і стає ад’юнктом Харківського університету. Далі — доцентом кафедри слов’янського мовознавства та секретарем історико-філологічного факультету.
З серпня 1862 року до серпня 1863 року О.Потебня перебував у науковому відрядженні за кордоном. Він побував у Німеччині, Чехії, Австрії. Знаходячись у Берлінському університеті вивчав санскрит, порівнював його з іншими відомими йому індоєвропейськими мовами — старослов’янською, давньогрецькою, латинською. У цей час він написав знамениту свою працю "Думка і мова". Олександр Опанасович був переконаний у необхідності українських шкіл. Дітей, на його думку, необхідно навчати рідною мовою. Він створив підручники для недільних шкіл "Азбука" та "Буквар", Рукопис "Азбуки для воскресных школ". Займався й підготовкою вчителів для сільських шкіл.
1875 року О. Потебня стає професором кафедри російської мови та словесності Харківського університету. Він один із засновників Харківського історико-філологічного товариства, очільник Харківської філологічної школи, член-кореспондент Петербурзької академії наук з 1875 року.

У 1878 році з’явилася книга О.Потебні ««Слово о полку Ігоревім» текст і примітки». Науковець вважав давньоруську пам’ятку твором особистим і письмовим. Він вбачав в ньому книжкові елементи, але заперечував проти того, що «воно складено по готовому византійсько-болгарському чи іншому шаблону. О. Потебня стверджував, що «ми не знаємо іншого давньоруського твору, до такої міри перейнятого народно-поетичними елементами», як «Слово о полку Ігоревім». Що стосується тексту твору, то дослідник вважав, що до нас дійшов список, який «веде свій початок від чорнового рукопису, писаного самим автором, або з його слів. Більшість інтерпретацій запропонованих О.Потебнею, не знайшло підтримки у пізніших дослідників.
Помер Олександр Опанасович Потебня 11 грудня 1891 року, у віці 56 років і похований у Харкові. Інститут мовознавства Національної Академії Наук України носить його ім’я.
Науковець зробив великий внесок по вивченню української мови, оригінального українського фольклору. Видав низьку змістовних праць.













