Чернігівська область
м. Новгород-Сіверський,
вул. Слобідська, 1

квитки онлайн

Великий мовознавець, фольклорист, етнограф.

Видатний український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч Олександр Опанасович Потебня народився 22 вересня 1835 року на х. Манів, поблизу с.Гаврилівка Полтавської губернії, у шляхетській родині. Батько був козацького роду, освіченою, ерудованою людиною, тому доклав зусиль, щоб і сини отримали вищу освіту.
Коли Олександр був ще малий, його батьки переїхали до міста Ромен. Початкову освіту отримав у польській гімназії міста Радом, яку закінчив відмінно.
В 1851 році юнак вступив на юридичний факультет Харківського університету, але вже наступного року змінив свої плани і перейшов на історико-філологічний. Його викладачами були брати Петро та Микола Лаврівські, професор Амвросій Метлинський. Під їх впливом молодий студент захопився етнографією, вивченням мови та збиранням народних пісень.
Після закінчення університету в 1856 році О. Потебня працював у першій Харківській гімназії, згодом повернувся до університету для підготовки до доцентської посади.
У 1861 році він захищає магістерську дисертацію «Про деякі символи в слов’янській народній поезії» і стає ад’юнктом Харківського університету. Далі — доцентом кафедри слов’янського мовознавства та секретарем історико-філологічного факультету.
З серпня 1862 року до серпня 1863 року О.Потебня перебував у науковому відрядженні за кордоном. Він побував у Німеччині, Чехії, Австрії. Знаходячись у Берлінському університеті вивчав санскрит, порівнював його з іншими відомими йому індоєвропейськими мовами — старослов’янською, давньогрецькою, латинською. У цей час він написав знамениту свою працю "Думка і мова". Олександр Опанасович був переконаний у необхідності українських шкіл. Дітей, на його думку, необхідно навчати рідною мовою. Він створив підручники для недільних шкіл "Азбука" та "Буквар", Рукопис "Азбуки для воскресных школ". Займався й підготовкою вчителів для сільських шкіл.
1875 року О. Потебня стає професором кафедри російської мови та словесності Харківського університету. Він один із засновників Харківського історико-філологічного товариства, очільник Харківської філологічної школи, член-кореспондент Петербурзької академії наук з 1875 року.

У 1878 році з’явилася книга О.Потебні ««Слово о полку Ігоревім» текст і примітки». Науковець вважав давньоруську пам’ятку твором особистим і письмовим. Він вбачав в ньому книжкові елементи, але заперечував проти того, що «воно складено по готовому византійсько-болгарському чи іншому шаблону. О. Потебня стверджував, що «ми не знаємо іншого давньоруського твору, до такої міри перейнятого народно-поетичними елементами», як «Слово о полку Ігоревім». Що стосується тексту твору, то дослідник вважав, що до нас дійшов список, який «веде свій початок від чорнового рукопису, писаного самим автором, або з його слів. Більшість інтерпретацій запропонованих О.Потебнею, не знайшло підтримки у пізніших дослідників.
Помер Олександр Опанасович Потебня 11 грудня 1891 року, у віці 56 років і похований у Харкові. Інститут мовознавства Національної Академії Наук України носить його ім’я.
Науковець зробив великий внесок по вивченню української мови, оригінального українського фольклору. Видав низьку змістовних праць.


наверх