Публікації

Світлана Приход
До історії організації та розвитку промислових виробництв х. Узруй ( х.Узруєвського) (перша чверть XVIII ст. – перша чверть XIX ст.) У статті досліджується промислове виробництво х. Узруй (х.Узруєвського) як складової господарства Шептаківської волості упродовж першої чверті XVIII ст. – першої чверті XIX ст. Ключові слова: х. Узруй (х. Узруєвський), винокурня, парусна мануфактура, мідний завод, млин. Шептаківська волость, що (...)

4 червня - Трійця. Трійця вважається одним з найважливіших релігійних свят. Цього дня Церква вшановує Бога- Отця, Сина та Святого Духа. Свято Трійці символізує завершення всіх земних справ Ісуса Христа, які були потрібні для порятунку людства. В народі Трійцю ще називають Зелені свята або П’ятидесятниця на честь Святого Духа, адже її завжди святкують на 50-й день після Великодня. За кілька днів до Трійці прибирали в будинку, наводили лад, (...)

Червоний мак, Фіалчина духмянь, Бузковий кетяг, Як вино, малина – Все це незнаний жар Моїх палань, Моя неподоланна Батьківщина. Федір Ісаєв Чарівна квітка, символ, оберіг… Маки, ніби червоні вогники, розквітли на території історико-культурного музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім». Квітка є символом краси, багатства і пам’яті про загиблих на війні. Цю рослину здавна знають у багатьох країнах. Археологи (...)

Іван Максимович Сошенко – український митець, педагог, один із найближчих друзів Тараса Шевченка, народився 2 червня 1807 р. у містечку Богуслав Канівського повіту Київської губернії. Дідусь майбутнього художника, міщанин та кожум’яка Кіндрат Соха залишив синові після себе невеликий спадок. Згодом Максим Сошенко через постійні нестатки і загрози покріпачення був змушений разом із родиною переїхати до Звенигородки. У 1820 р. 13-річний Іван Сошенко (...)

31 травня річниця від дня народження Леоніда Махновця - літературознавця історика, археолога перекладача, бібліографа. Автор понад 400 наукових статей та грунтових дослідження з давньої і сучасної української літератури. За підготовку і випуск «Літопису Руського» (1990), над яким працював понад тридцять років і окрасою якого стали детальні покажчики (іменно-особовий, географічно-археологічно-етнографічний), генеалогічні таблиці та карти, (...)

8 червня 1907 року в Катеринославі (нині Дніпро) побачив світ україномовний переклад, однієї з найвідоміших пам’яток давньоукраїнської літератури "Слово о полку Ігоревім" авторства Костянтина Зінківського - українського поета, перекладача та педагога. Щоправда, не зважаючи на високу оцінку праці (мовознавці відзначили простоту викладу та точність перекладу тексту), – за життя Костянтина Максимовича Зінківського був опублікований лише один (...)

27 травня виповнюється 180 років від дня народження Д.Самоквасова. Народився на хуторі поблизу с. Стахорщина в дворянській родині. Навчався в Новгород-Сіверській чоловічій гімназії. Закінчив юридичний факультет Петербурзького університету. Юрист за фахом, захопився археологією. Дослідив багато курганів і городищ. На початку 70-х рр. ХІХ ст. Самоквасовим були проведені масштабні дослідження Чернігова. Найвідомішим відкриттям став курган Чорна (...)

#Сторінки_історії_музею З вересня 1990 р. розпочався новий етап у розвитку музейної справи на Новгород-Сіверщині. За рішенням Чернігівського облвиконкому № 220 від 27 серпня 1990 р. в місті почав функціонувати державний історико-культурний музей-заповідник « Слово о полку Ігоревім». На правах відділу до його складу ввійшов і краєзнавчий музей. Першим директором заповідника став відомий дослідник-славіст Святослав Воїнов. Заклад розміщено на (...)

25 травня річниця від дня народження Олексія Коваленка - лікаря за фахом, літератора, перекладача. Товаришував з Д. Яворницьким. Вчений залучав його до фольклорно-лексикографічної роботи. О.Коваленко - відомий перекладач "Слова о полку Ігоревім". Автор спогадів про Д.Яворницького. В 1914 році разом з М. Грінченко видав переспів П.Мирного "Слово о полку Ігоревім" під назвою "Дума про військо Ігореве". В 1922 році О.Коваленко почав працювати над (...)

24 травня, українці разом з усіма іншими слов’янськими народами відзначають День слов’янської писемності й культури. Це свято символізує національну самобутність слов’янства, об’єднує суспільство та долучає кожного з нас до безцінної культурної спадщини. Підвалини оригінальної слов’янської писемності та літератури, закладені Кирилом та Мефодієм, були створені в IX столітті, близько 862року. Брати-просвітителі зі своїми учнями та (...)

23 травня Україна відзначає День Героїв. Це день пам’яті всіх українців, які присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України. Історія свята почалася ще 1941 року. Тоді на II Великому зборі Організації Українських Націоналістів було прийняте рішення про святкування Дня Героїв. Дата 23 травня була обрана не просто так – цього дня 1938-го в Роттердамі було вбито одного з ідеологів українського націоналізму – полковника (...)

22 травня віряни вшановують важливу подію в церковному календарі - перенесення мощей святого Миколи Чудотворця до Бара з Мири Лікійської. Відбулася подія 1087 р. Святий Микола Чудотворець є дуже шанованим у християнській вірі. Його вважають Чудотворцем, адже за життя він допомагав знедоленим та потопельникам, зцілював хворих від смертельних недуг, рятував від смерті немовлят та невинних людей. До українського церковного календаря свято літнього (...)