Безцінний науковий спадок археологічних досліджень Подесення залишив нащадкам Іван Федорович Іванченко – звичайний вчитель історії, невтомний пошуковець, що присвятив все своє життя археологічним розвідкам та вивченню минулого краю.
Розуміючи вагоме значення археологічних знахідок для дослідження історії Сіверщини, в середині 1990-х років передав значну частину своєї колекції до краєзнавчого відділу Новгород-Сіверського історико-культурного музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім» . Знаряддя праці, кераміка, крем’яні наконечники стріл, зброя епох неоліту, бронзи та раннього слов’янства ,представлені в музейній експозиції, викликають значний інтерес серед відвідувачів.
Народився Іван Іванченко 20 вересня 1929 р. в с. Савинках, Корюківського району Чернігівської області. В молоді роки працював на шахті в м.Добропілля Донецької області підривником. Після трагічного випадку, вирішив змінити професію. В 1955 році закінчив Городнянську середню школу робітничої молоді, потім Харківський державний університет. З 1965 року – вчитель історії Смяцької середньої школи, згодом – відмінник народної освіти, краєзнавець. Близько тридцяти років працював з дітьми, прищеплював їм любов до рідного краю.
Зацікавленість минувшиною, спонукає вчителя до співпраці з науковцями – істориками та археологами. Наприкінці 60-х – на початку 70-х років Іван Федорович разом з вченими інституту археології АН СРСР бере участь у розкопках слов’янських поселень на території Чернігівської і Сумської областей. Згодом, отримавши дозвіл на розкопки від інституту археології АН УРСР, разом з учнями старшокласниками започатковує обстеження берегів Десни та її приток: Судості , Зноби, Свиги, Смячки, Торкни, Роми, Сейму, Убеді.
На згаданій території виявлено понад 100 пунктів з численними унікальними археологічними знахідками. Методика вивчення проста, але разом з тим і найефективніша – піші походи, що давали можливість не пропустити жодного зручного місця для поселення древньої людини. Як виявилось не всі стоянки були вивчені археологами і відображені в науковій літературі. Археологічні розвідки виявили чимало білих плям. Наприклад, про місцеве металургійне виробництво в VIII – X ст.ст. можна говорити на підставі знайденого на правому березі річки Рома, поблизу с. Леньків, сопла, шлаків та ллячки (пристрій для розливання металу). У всіх виявлених поселеннях зустрічається значна кількість керамічних виробів різних культур, на які посилаються археологи з багатьох країн світу.
Значення археологічних пам’яток Новгород-Сіверщини виходить далеко за межі історії краю. Їх вивчення стало важливим вкладом в історію східно-слов’янських народів.
За ініціативою Івана Іванченка в с. Смяч було створено музей, куди він передав багато особистих знахідок. Дослідник вів активну громадську роботу, листувався з науковцями Академій Наук , очолював місцеву організацію товариства охорони пам’яток історії і культури, часто виступав з лекціями та бесідами. Сумлінна праця Івана Федоровича відзначена багатьма нагородами.
Більша частина предметів зібрана пошуковцем у Новгород - Сіверському, Менському та Сосницькому районах. Дослідження І.Іванченка вийшли далеко за межі аматорства та стали справжньою школою археології.
Чернігівська область
м. Новгород-Сіверський,
вул. Слобідська, 1
