Водонапірна мережа в Новгороді-Сіверському.

Цікавою туристичною локацією в Новгороді-Сіверському є Водонапірна вежа.
Історія новгород-сіверського водогону почалася на початку ХХ ст. В 1900 р. Новгород-Сіверське повітове страхове товариство, керівником якого був директор місцевого банку Василь Григорович Цапеницький, надало близько 100000 руб. для побудови в місті водонасосної станції, водонапірної вежі, водогону та електростанції. Водопостачання мало велике значення для міста. Вже в 1901 році була збудована водонапірна вежа, прокладений магістральний водогін, а в 1902-1905 рр. страхове товариство облаштувало насосну станцію на місці Ярославової Криниці. Був збудований монолітний колодязь шестиметрової глибини. Він працює й сьогодні, потужні насоси качають з нього воду. В червні 1921 р. відзначили 20-річчя відкриття водогону, але мережа була невеликою і не вирішувала проблему забезпечення населення водою.
Зі спогадів колишнього вчителя А. Бородіна дізнаємось про складну ситуацію з водопостачанням в Новгороді-Сіверському в 30-х роках ХХ ст. На одній з центральних вулиць міста стояла колонка. Спочатку треба було придбати талон ( 1 відро води коштувало 1 копійку), а потім, вистоявши чергу, отримати воду. Добути відро води вважалося великим досягненням, враховуючи те, що всі колонки в місті працювали в один і той самий час – з трьох до п’яти годин, а біля них вишикувались величезні черги.
Під час вигнання нацистів з міста водонапірна вежа була підірвана. Першими стали розбирати зруйновану споруду колишні кадрові робітники електростанції, які згодом відновили подачу води в мережу.
В 1943 р. вежа була відбудована під керівництвом місцевого майстра Івана Лошакова.
В 1960-70-х рр. в місті були встановлені водорозбірні колонки на відстані близько 300 метрів одна від одної.
В 1993 р. резервуар для води на водонапірній вежі був замінений. Об’єм його становить 100 м куб. Наземна висота вежі з резервуаром 23 м, підземна – 3 м.
Сьогодні вода для міста добувається з восьми свердловин. Є дві свердловини, які з великого підземного озера дають воду самовиливом на поверхню і вже тут, насоси під тиском закачують її у водонапірну вежу. Ще три свердловини працюють на окремі башти, а вже з них вода йде у мережу. Інші свердловини, які розташовані в різних частинах міста, качають воду з глибини безпосередньо в міську мережу.
Водонапірна мережа в Новгороді-Сіверському – одна з найстаріших в Чернігівській області.