12 січня виповнюється 150 років від дня народження Василя Кричевського – художника, архітектора, графіка, творця національного стилю в архітектурі. 1903 р. він одержав першу нагороду на архітектурному конкурсі будівлі Полтавського земства (нині – приміщення Полтавського краєзнавчого музею). Будівля була споруджена за планом В.Кричевського і стала першим і найбільш довершеним зразком стилю, що згодом отримає назву українського архітектурного модерну. В основі стилю синтез досвіду традиційного хатнього будівництва Наддніпрянщини та Слобожанщини та сакральної архітектури часів злету українського бароко.
Однак Василь Кричевський був знаний не лише як архітектор, книжковий графік (саме він готував обкладинки до книг Михайла Грушевського), але й як один з найвідоміших знавців народного килимарства.
Українська революція1917-21 рр. вивела творчість Василя Кричевського на новий рівень. Саме він розробив проекти Великого і Малого державного герба УНР, став автором дизайну державної печатки УНР, проекти грошових банкнот. Василь Кричевський був першим ректором Української академії мистецтв. Разом із усім українським Києвом йому довелося пережити трагічні дні першої російської окупації міста. На початку лютого 1918-го «муравйовці» запалювальними снарядами знищили будинок М.Грушевського на вул. Паньківській, в одному з помешкань якого жив з родиною Василь Кричевський. Вогонь знищив одну з найбагатших колекцій народної етнографії.
У період мистецького піднесення 1920-х Василь Кричевський був одним із найяскравіших представників українського культурного ренесансу. Полишивши батьківщину в роки Другої Світової війни, митець помер 1952-го на еміграції у Венесуелі.
За матеріалами Українського Інституту Національної пам’ті.













