Спасо-Преображенський собор.

Цікавою туристичною локацією є Спасо-Преображенський собор, розташований в центральній частині монастирського подвір’я. Споруда його стилістично чужа всьому монастирському бароковому ансамблю, проте по-своєму художньо довершена, монументальна та домінує над оточенням. До неї тут стояв первісний храм Спаса ( кін. 12- поч. 13 ст.) Його підвалини знаходяться під Спасо-Преображенськи собором на глибині 2 метрів.
За переказами, коли розбирали старовинну Спаську церкву, знайшли камінь із написом, де зазаначено, що бідівничими храму були князі Володимир та Ізяслав Давидовичі, онуки Святослава Ярославича, які володіли містом з 1127 до 1136 р.
Новий Спасо-Преображенський собор побудовано практично на місті давньоруської пам’ятки за проектом архітектора італійця Джакомо Квагенгі. Зведено його у стилі класицизму в 1791-97 рр., освячено в 1806 р. Собор мурований , квадратний у плані, хрестовокупольний, п’ятибанний з півкруглою апсидою. Має великий круглий барабан зі сферичною банею і чотири восьмикутні вежі по кутах. Зведенння й реставрацію собору переслідували несподіванки та невдачі. При будівництві були допущені серйозні недоліки. До того ж важка споруду була поставлена на нестійкий грунт. А підрядчик виявився шахраєм: продав залізо, що мало піти на храм, задешево закупив неякісну цеглу. Все це призвело до того, що вже в 1814 р. великий п’ятибанний собор почав розвалюватися.
Тоді за проектом чернігівського губернського архітектора А.Карташевського в 1817-21 рр. проведено ряд інженерних заходів. Для підтримки підпружних арок та більшої стійкості конструкції було підведено 16 додаткових колон, проведено інші інженерні роботи. Задяки цьому храм було врятовано.
В інтер’єрі розкрито і відреставровано стінопис другої половини 19 ст. У 1838 р. у храмі перепоховано графа Олексія Кириловича Розумовського ( сина останнього гетьмана України).
В 1999 році Спасо-Преображенський собор був відновлений.