Полковник Іван Богун.

Полковник Іван Богун – видатний військовий діяч Національно-визвольної війни 1648- 1657 років під проводом Богдана Хмельницького. Одна з найзагадковіших постатей в історії України середини 17 ст.
В 1648 році Богун став одним із сподвижників гетьмана Богдана Хмельницького.
В подальшому виступав як полковник вінницький, подільський та паволоцький. Виявив неабиякі військові здібності як стратег і тактик у боях з польською шляхтою. З своїм Вінницьким полком брав участь в усіх найважливіших подіях і битвах.
Велику перемогу здобув під час оборони Умані, звівши там фортецю, зразок військово-інженерної майстерності. Польсько-шляхетський уряд робив спроби перетягти його на свій бік, пропонуючи різні блага, але Богун залишився вірним Україні. Були спроби польсько-шляхетського командування фізично знищити полковника, влаштувавши напад на Брацлавщину. Але вороги не змогли досягти своїх цілей. Під час підготовки і проведення Переяславської ради Іван Богун очолював козацькі загони, що охороняли кордони України. Відмовився присягати московському царю в 1654 році. Згодом очолив антимосковську старшинську опозицію, виступив проти укладання Б. Хмельницьким Білоцерківського договору. Засуджував політику поступок Польщі і зменшення козацького реєстру, не визнав рішення Переяславської Ради про зверхність Москви.
Після смерті Б. Хмельницького, за гетьманства Івана Виговського, готує повстання проти польсько-шляхетських загарбників, які знову окупували Правобережну Україну. Але в 1662 р. його заарештовано і кинуто в Фортецю Марієнбург. У 1663 р. І.Богуна звільнив Павло Тетеря, аби використати його славу і героїзм у запланованому польським королем наступі на Україну. Враховуючи інтелект і військові здібності Івана Богуна, його включили до складу військової ради, призначили наказним гетьманом козацьких військ. Знаючи таємні плани Польщі з військової ради, він здійснював складні воєнні операції, подавав таємні повідомлення лівобережним козакам. Наказний гетьман розробив план революційного перевороту для остаточного знищення ворога і об’єднання Правобережної і Лівобережної України в єдину незалежну державу.
Проте зрадник-козак, що мав передати царському воєводі Ромодановському лист Богуна з планом битви з польським військом, віддав його польському королю. 17 лютого 1664р. на світанку біля Новгорода-Сіверського, край села Комань Івана Богуна страчено. До кінця свого життя нескорений, безкомпромісний лицар не зрадив своїм ідеалам й словам: "Не схилюсь ні перед ким, окрім як перед Господом Богом, та й то тільки з доброї волі!".
Неподалік села Комань зведена символічна могила І.Богуна – вмурована гранітна плита і тесаний дубовий хрест заввишки чотири метри.
Подвиги Богуна оспівані в українській народній творчості, зокрема в історичній думі "Іван Богун".