Чернігівська область
м. Новгород-Сіверський,
вул. Слобідська, 1

19 грудня в с. Печенюги Новгород-Сіверського району престольне свято. В селі був храм на честь святого Миколая Чудотворця.
Миколаївська церква була збудована, ймовірно, в 60-х рр. XVIII ст. Документи, що засвідчили б точну дату побудови, не збереглися, як і не збереглась до нашого часу сама церква. Частково її було розібрано в 1936-38 роках, залишки приміщення використовували для збереження зерна. Під час нацистської окупації була конюшня, до середини 1990-х років ХХ ст. – місцевий Будинок культури .
У 1930 роках під час наукової експедиції мистецтвознавець, дослідник української старовини Стефан Андрійович Таранушенко разом з колегами побував в селі та зробив детальний архітектурно-археологічний обмір пам’ятки, докладну фото фіксацію, пропорційний аналіз (Книга «Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України»).
В плані пам’ятка тризрубна (складається з центрального восьмикутника і двох шестикутників). Це така канонічна тридільна система планування православного дерев’яного храму – бабинець, нава, вівтар. Центральна дільниця в плані – чотирикутник зі зрізаними кутами. Вівтар в плані – квадрат зі зрізаними зовнішніми кутами. Бабинець – теж квадрат зі зрізаними зовнішніми кутами.
В 70-рр. XIX ст. за дозволом консисторії [«Черниговские епархиальные известия», 1861, № 10, стор. 118] з півдня й півночі добудовано приділи. В зрубах стін вийнято широкі просвіти, зашито вікна. Дзвіницю прибудовано раніше. Певно, не раз мінялося кожуховання церкви, а разом з ним і карнизи. Покриття заломів замінено на залізне. Проте плоскі грані дахів перших заломів свідчать, що спочатку вони були покриті драницями або ґонтом.
Зовні дубовий корпус зрубів стін був компактний і мав багато вікон. Висота зрубів стін усіх дільниць однакова. В інтер’єрі кожна дільниця церкви виглядала значно вищою і стрункішою, ніж зовні. Церква в Печенюгах окремими елементами наближалась до Михайлівської ( с.Жадів) та належала до культового народного дерев’яного зодчества Чернігівщини.