Ісаак Мазепа.

16 серпня річниця від дня народження Ісаака Мазепи – громадсько-політичного діяча, ученого, педагога.
Народився в с. Костобобрів, Новгород-Сіверського повіту в родині заможних міщан козацького походження. Початкову освіту здобув в Новгород-Сіверському духовному училищі, далі було навчання в чернігівській духовній семінарії. Однак подальше своє життя І.Мазепа не захотів пов’язувати з духовенством, тому в 1904 році склав іспити на атестат зрілості у класичній гімназії та вступив до Петербурзького університету на природничий факультет. Під час навчання був активним діячем Української Студентської громади. Згодом - членом Української соціал-демократичної робітничої партії. Одночасно з активною громадською діяльністю І.Мазепа вдосконалює свій загальноосвітній рівень, відвідує лекції з історії, філософії, права, економіки. Це сприяє формуванню його світогляду.
Революційні події в Україні1917 року повернули І.Мазепу до політичного життя.
За Гетьманату працює співредактором газети “Наша Справа”. В січні1919 року стає депутатом Трудового Конгресу України, а з квітня - міністром внутрішніх справ УНР в уряді Б. Мартоса. В період з серпня 1919 року по травень1920 року - голова Ради Народних Міністрів Української Народної Республіки. Далі – міністр земельних справ УНР. Займаючи керівні посади в уряді, Ісаак Мазепа працює над засадами нової української держави. Був непримиримим борцем з більшовицькою навалою, брав участь у Першому Зимовому поході (1919-20рр.)
З осені 1920 року і до кінця життя змушений жити і працювати за межами України. Був доцентом Української господарської академії в Подебрадах, а після Другої світової війни — викладає в Українському технічно-господарському інституті в Мюнхені та активно працює над створенням і організацією роботи української Національної Ради. Як бачимо Ісаак Мазепа успішно поєднував викладацьку діяльність з науковою роботою й активною участю у політичному житті української еміграції.
І.Мазепа є автором історичних праць і публіцистичних статей з суспільствознавства та політології, досліджень в галузі агроботаніки та морфології рослин. Всі роботи високо оцінені фахівцями, вони є свідченням непересічної особистості, талановитого політика і науковця.
Помер 18 березня 1952 р. в м.Авґсбурґ.