Ілля Тимківський.

26 липня виповнюється 250-та річниця від дня народження видатного вченого, правознавця, освітнього діяча, педагога Іллі Федоровича Тимківського.
Народився в м. Переяслав на Київщині в багатодітній родині. Освіту здобував у Переяславському колегіумі (1785), Києвській академії (1789) та Московському університеті (1797). Працював у Міністерстві юстиції, де уклав проект організації третейського суду та систематизував закони.
1803-1805рр. – разом з Василем Каразіним брав активну участь у заснуванні Харківського університету. 1805-1811рр. – викладав у ньому цивільне й кримінальне право, загальну словесність. Одночасно займав посаду куратора Харківського навчального округу. Ілля Тимківський працював над поширенням освіти і шкільництва в Україні. В цей період за сприяння вченого було створено й відкрито ряд навчальних закладів, зокрема, гімназія в Новгороді-Сіверському (1808р.).
Як прогресивний представник нової української інтелігенції, в 1811р. змушений був припинити викладацьку та організаторську діяльність в університеті та Харківському навчальному окрузі. Оселяється в родовому маєтку своєї дружини, Софії Халанської, на х. Туранівка.
В серпні 1812 р. обраний членом Дворянського комітету, з 1815-1818рр. працював глухівським повітовим суддею. Відмовляється від служби і знову повертається до маєтку.
1825 р. призначений директором Новгород-Сіверської чоловічої гімназії. За тринадцять років перетворив її на одну з кращих в Україні. Доклав багато зусиль, аби побудувати для гімназії нове двоповерхове приміщення. Ілля Тимківський мав величезний вплив на формування наукового світогляду юних гімназистів, зокрема, Костянтина Ушинського, Михайла Чалого, Пантелеймона Куліша, Михайла Максимовича (останьому був дядьком по материнській лінії).
Педагогічна діяльність вченого базувалась на демократичних засадах. Він стверджував: «...освітою мають бути охоплені всі верстви народу, незалежно від соціального стану».
Вчений залишив велику наукову спадщину з правознавства, мовознавства, педагогіки тощо.
Помер Ілля Тимківський 27 лютого1853 р. Його поховали в храмі Введення Пресвятої Богородиці х.Туранівка (нині Сумська область). Маєток, де він мешкав, старовинна церква та сама могила педагога були знищені за радянських часів.
https://youtube.com/watch?v=NB4J7FINFG4&feature=share