Ігор Святославич.

3 квітня 1151 року народився Ігор (у хрещенні Георгій) Святославич, князь новгород-сіверський і чернігівський. Середній син чернігівського князя Святослава Ольговича, онук Олега Святославича, правнук Ярослава Мудрого, відомий як головний герой «Слова о Полку Ігоревім». Вже з дитинства батько долучав Ігоря до діяльності старших князів. Зокрема, в 1159 році разом з батьком брав участь у з’їзді чернігівських князів.По смерті батька в 1164 за угодою старшого брата Олега з їхнім двоюрідним братом, Святославом Всеволодовичем, який обійняв чернігівський стіл, Ігор Святославич мав одержати від останнього якусь волость, але Святослав не дотримав обіцянки. Ймовірно, Ігор жив разом з братом Олегом у Новгороді-Сіверському, за іншими даними— князював в Путивлі та Курську. Вісімнадцятирічний Ігор брав участь у поході коаліції князів на Київ 1169 року, ініційованому Рюриком і Давидом Ростиславичами. Не пізніше того ж року Ігор одружився з дочкою галицького князя Ярослава, а 8 жовтня 1170 року в них народився первісток Володимир. У майже тридцятилітньому віці, 1180 року, по смерті свого старшого брата Олега, він посів престол Новгорода-Сіверського. У 1180-х Ігор мав напружені стосунки з багатьма сусідніми князями. Зокрема, з переяславським Володимиром Глібовичем, нерідко доходило до жорстких сварок, унаслідок однієї з яких, той понищив володіння Ігоря. Складні відносини були і з Києвом, де тоді правив старший двоюрідний брат Святослав Всеволодович, який уславився успішними походами на половців. До Ігоря з його молодшим братом Всеволодом Святослав ставився поблажливо. Ті ж почували себе зневаженими і намагалися ухилятися від походів під його проводом. Ігор вів традиційну для клану Ольговичів політику співробітництва з половецькими ханами. 1181 р. разом із половцями воював проти князя Рюрика Ростиславича, був розбитий і в одній ладді з Кончаком урятувався втечею Дніпром. Союз із Кончаком, мабуть, спричинив відмову Ігоря Святославича від загальноруського походу 1183 р. у Половецький степ. У лютому 1185 р. знову ухилився від участі в переможному (як потім з’ясувалося) поході проти половців. Бажаючи здобути славу й здобич, у квітні 1185 р. організував спільно з братом Всеволодом, своїм сином, путивльським князем Володимиром і племінником князем рильським Святославом Ольговичем новий похід проти половців. Княжі дружини на р.Каялі зазнали поразки від орди половецьких ханів Гзи і Кончака, а сам Ігор Святославич потрапив у полон, з якого йому згодом вдалось утекти. Похід Ігоря Святославича на половців послужив сюжетною основою «Слова о полку Ігоревім». 1191 р. знову здійснив похід на половців, досягши при цьому часткового успіху. По смерті двоюрідного брата, князя Ярослава Всеволодича в 1198 р., як " старший во Ольговичах" вокняжився в Чернігові, де й помер. Досі триває дискусія де поховали Ігоря Святославича - в Чернігові чи Новгороді-Сіверському. Потрапивши в полон в 1185 р. Володимир Ігорович одружився там з дочкою Кончака, в них народилася дочка. Іншим дітям Ігор теж вдало знайшов партнерів: дочку видав за онука київського князя Святослава Всеволодовича, а сина Святослава одружив із дочкою іншого впливового князя, майбутнього володаря Києва, Рюрика Ростиславича.