Єврейська молитовна школа.

В Новгороді-Сіверському є цікава туристична локація - колишня єврейська молитовна школа.
Євреї споконвіку були вагомою складовою населення Новгорода-Сіверського та залишили унікальний пласт історії та культури в нашому краї. Наприкінці ХІХ століття понад 30% населення міста складали євреї. Релігійними та соціальними осередками єврейської громади були молитовні школи, які будувалися з дозволу Чернігівського губернського правління. В кін.XIX - поч. XXст. в місті було п’ять молитовних шкіл – дві громадські та три приватні.
На вул. Козацькій збереглася будівля колишньої єврейської молитовної школи. Вона була побудована , ймовірно, в 1840-х роках. У документах, що знаходяться в Чернігівському обласному архіві, вона зазначена як молитовна школа №1. Серед місцевого населення для визначення цього релігійно-громадського осередку використовувалося поняття «синагога».
За традицією, молитовна школа була побудована в тому стилі, який був притаманний оточуючим місцевим спорудам. Цегляна, зовнішній вигляд простий, без особливого декору.
Громада молитовної школи згідно законам обирала на кожні три роки керівний орган- духовне правління. До нього входили вчений, староста та скарбник.
Документи ДАЧО зберегли чимало імен членів духовного правління молитовної школи №1 (2 пол.XIX – поч.XX ст.).
Молитовна школа вважалася власністю як єврейської громади, так і тих заможних євреїв, які робили внески на її спорудження.
З архівних документів відомо про молитовні місця в цій школі. Кожен член єврейської громади мав право на постійне приватне місце, яке він купував за встановленим духовним правлінням тарифом.
Почесними вважалися місця біля східної стіни. Вони належали найбільш впливовим та заможним членам громади.
Скоріш за все, молитовна школа припинила свою роботу після встановлення в місті радянської влади. До Другої світової війни різні громадські організації займали будівлю колишньої молитовної школи.
У повоєнні роки вона також не пустувала. В другій пол.XXст. тут розташовувався «Райпобуткомбінат», що спеціалізувався на пошитті ковдр та теплого спецвзуття. Згодом приміщення використовувалося у виробничих цілях однією з будівельних організацій міста.
За радянської влади споруда зазнала значних змін та перебудов змінивши свій первісний облік. Зараз старовинна єврейська споруда знаходиться у приватній власності підприємців міста.