9 грудня 1863 року, на хуторі Вільховий Яр на Харківщині в родині штаб-ротмістра Дмитра Яковича Грінченка та доньки полковника Літарєва Поліксени Миколаївни народився син Борис – майбутній письменник, педагог, етнограф, історик, публіцист громадський діяч, укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови», із організаторів і керівників «Просвіти», активний член Братства тарасівців, співзасновник Української радикальної партії.
1885 р. на матеріалі "Слова о полку Ігоревім" і давньоруських літописів ним написано оповідання «Князь Ігор», в якому використано композицію, лексику та фразеологію «Слова..». Плач Ярославни Грінченко зробив у віршованому перекладі.
В 1913 оповідання було перевидане в серії «Книжки пам’яті Насті Грінченко».
Над Дунаєм бистроводим
Я зозулею полину
У степи-поля широкі,
У ворожую країну.
Умочу в Каялу річку
Пишний свій рукав бобровий.
Там мій князь... На ранах в його
Течії засохли з крові.
Там коханому моєму
Рани втру я наболілі
І пекучі, і глибокі
На його на дужім тілі.
Чернігівська область
м. Новгород-Сіверський,
вул. Слобідська, 1
