День української мови.

21 лютого відзначаємо День української мови.
Найпотужнішою інформаційною зброєю окупантів лишається ідеологія «русскій мір» з її головними тезами: «ніколи не існувало ані України як держави, ані українського етносу, ані української мови.»
У своїй фундаментальній науковій статті “Філологія і погодінська гіпотеза” (1904 рік) на підставі скрупульозного дослідження мови стародавніх літописів Агатангел Кримський довів таке:
Писемні пам’ятки княжої Русі ХІ-ХIV століть свідчать, що в Києві розмовляли українською мовою.
Мова сучасних українців – нащадків русичів – свідчить про їхню споконвічну племінну єдність.
Заперечувати факт української мови – розмовної мови стародавнього Києва – можуть лише особи, які “до науки домішують політику і у храмі науки є не жерцями, а торгашами”.
В 1980-х роках правильність висновків Кримського підтвердило відкриття графіті – оригінальних написів ХІ століття на стінах Софії Київської. Відкривач і дослідник графіті, доктор історії Сергій Висоцький, у своїй монографії публікує висновки, які цілком збігаються з висновками академіка Кримського: “населення Руської землі – русини – це предки українців”. І ще одне:
“РУСЬКА ЗЕМЛЯ БУЛА ПОЧАТКОВИМ ЯДРОМ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ”.
Історики вважають, що графіті на стінах Софії Київської доводять: уже на початку ХІ століття існувала староукраїнська мова. Найдавніші з виявлених графіті нашкрябані 1018 року. Найчастіше це молитви: «Господи, помози рабу Божому». Але є й прокльони, вони дуже промовисті: «Господи помози рабу Своєму Луці владичину дяку», «а ворогов трясцею оточи». Графіті значною мірою відображають тогочасне мовлення ХІ-ХІІІ ст. При порівнянні його з мовленням сучасних українців ми бачимо, що воно суттєво не відрізняється.
Сьогодні ці знання мають особливу вагу і силу. Бо народ існує доти, поки лунає його мова.
Шануємо рідну мову, боронимо її та пишаймося нею!