День працівників морського та річкового флоту.

2 липня в день працівників морського та річкового флоту, згадаємо сторінки історії Новгород-Сіверської пристані (1946-47 рр.)
За роки Другої світової війни майже весь річковий флот України і, зокрема, Дніпровського басейну до якого входила Десна, був затоплений та зазнав руйнації. Післявоєнна відбудова річкового транспорту відбувалась у надскладних умовах. Керівництвом країни було прийнято ряд важливих рішень, спрямованих на відновлення судноплавства, як основної складової транспортної мережі України. В 1946 р. робітники річкового флоту перейшли до виконання поставлених завдань, передбачених п’ятирічним планом на 1946-1950 рр. Значна увага приділялась комплексному використанню річкового та залізничного транспорту. В районах розташування судноплавних водних шляхів залізничний транспорт мав передавати на річковий місцеві вантажі. Передбачалося, що це зменшить навантаження на залізницях. Таким чином, до 1948 року намагалися відновити довоєнний вантажообіг та наростити темпи зростання до 1950 року. Головний критерій розвитку судноплавства базувався на значно менших капіталовкладеннях ніж цього потребувало перевезення вантажів залізницею чи відбудова магістральних доріг з твердим покриттям. Велике значення мала дешевизна перевезень масових вантажів.
В перші повоєнні роки начальником пристані був С. Костильов. Працівниками проведено ряд робіт з облаштування території та технічного оснащення, зокрема теплоходами. На техдільниці з відновлення та обслуговування пристані працювали Тарасенко, Синельників, Васюта та інші працівники. Станом на липень 1946 року здійснено перевезення мінерально-будівельного вантажу на 300 тон. Також велику роботу вантажоперевезень господарського призначення (зерна, овочів сіна, лісу та тощо) проведено на мікрогазоході ( малий катер)(старшина Іван Плюта та моторист Кобловський) та судні № 965 (шкипер П.І.Старіков). Для збільшення вантажоперевезень через Десну, будували пароми. Так в селі Горбове введено в дію новий паром, який міг переправляти по 12 навантажених підвод.
Готуючись до навігаційного періоду 1947 року працівниками пристані було відремонтовано буксирні та пасажирські пароплави. До вантажних перевезень додались пасажирські. Відкрито пасажирський зал та складські приміщення для зберігання вантажів. 11 квітня 1947 р. було відновлено регулярний рух пароплавів від Новгорода-Сіверського до Чернігова. Вони мали відправлятися щомісяця 3, 7, 11, 15, 19, 23 та 27 числа о 18:00. З Чернігова до Новгорода-Сіверського о 5 годині ранку 1, 9, 5, 13, 17, 21, 25 та 29 числа. Вартість проїзду пасажирів в ІІІ класі становила 36 карб, в ІІ класі – 47 карб, а в І класі – 69 карб. 50 коп. Були також плацкартні місця І-го та ІІ-го класу та буфет для пасажирів. А ще за 5 годин до відходу пароплава, приймалися вантажі великої швидкості від Новгорода-Сіверського до Дніпропетровська.
Буксирні пароплави мали перевозити різноманітні вантажі. Організації та підприємства міста подавали заявки на перевезення будівельних матеріалів, сіна та овочів. Також ремонтували складські приміщення і майданчики для вантажу.
На той період судноплавство по Десні було відновлено завдовжки 648 км. Як бачимо, річковий транспорт у перші повоєнні роки посідав важливе місце в транспортній системі України, забезпечуючи перевезення багатьох видів масових вантажів народногосподарського призначення.