Борис Яценко – дослідник староукраїнської літератури.

Борис Яценко народився 3 липня 1933 року в місті Ромни Сумської області в родині службовця. Доля привела його в цей світ в найстрашніший рік для України рік, коли кожного дня тисячі старих, малих і ненароджених вмирали жахливою голодною смертю за рішенням окупаційної московської влади, що вирішила штучним Голодомором 1932- 1933 років приборкати свободолюбний українських дух. Дитинство минуло в Недригайлові. В Білій Церкві Київської області Б.Яценко закінчив середню школу і рік навчався в Львівському політехнічному інституті (1952-53), але відчувши покликання до гуманітарних наук, залишив навчання і повернувся додому. В Білій Церкві він вступає до педінституту іноземних мов, який незабаром переводять до Горлівки Донецької області. Здобув вищу освіту та одержав диплом з відзнакою за спеціальностями "англійська мова, українська мова та література" (1958).
В січні-лютому 1958 р. Б.Яценко пройшов стажувальну мовну практику в Англії і Шотландії, вивчаючи систему освіти в цих країнах.
Після закінчення інституту виявив бажання поїхати на роботу в Закарпаття. В 1958/59 навчальному році він – учитель середньої школи в с.Велятин Хустського району; тоді ж був призначений редактором колгоспної багатотиражки "Іскра".
В 1965 році Б.Яценко написав листа до ЦК КПРС з пропозицією вивчати в школах історію рідного народу, а не історію московських царів. Відразу ж був звільнений з роботи, а бюро обкому зазначило в спеціальній постанові, що його погляди "межують з ідеологією українського буржуазного націоналізму". В 1965/66 навчальному році Б.Яценко був учителем англійської мови Ужгородської середньої школи № 9, а згодом аж до виходу на пенсію (1994) - завідуючим кабінетом іноземних мов обласного інституту удосконалення вчителів. Він створив досить ефективну систему методичної роботи, яка була узагальнена Міністерством освіти в 1986 році. У різні роки Борис Іванович був нагороджений значками відмінника освіти України і СРСР.
В 1994-99 pp. Б.Яценко працював керівником історико-філологічних студій Ужгородського відділення Інституту проблем реєстрації інформації НАН України.
Ще наприкінці 60-х років Б. Яценко зосереджується на вивченні давньої української літератури. Предметом його досліджень стали «Слово о полку Ігоревім», «Слово о погибелі Руської землі», «Слово Данила Заточеника» та ін. Науковець брав учсть у багатьох Міжнародних і Всеукраїнських конференціях. Опублікував понад 90 наукових праць, які вийшли в Києві, Львові та деяких інших містах України, а також у зарубіжних виданнях.
В 2000 році у видавництві імені Олени Теліги вийшла монографія Б. Яценка "Слово о полку Ігоревім" та його доба" з перекладом на українську та англійську мови. Досліджував практично всі проблеми пов’язані з твором. Написав велику працю «Слово о полку Ігоревім» як історичне джерело», розвідку про підготовку першого видання «Слова» в 1792-1800 рр. та ін.
Більше 30 років Борис Яценко вивчав "Слово" та завжди утверджував авторство українського народу щодо нього. Він ніколи не мав сумніву в тому, що це пам’ятка нашої української національної культури, яка виникла на теренах сучасної України й відтворює події давньої української історії, котрі відбувалися на Київщині, Чернігівщині, Новгород-Сіверщині й Переяславщині.
Видатний науковець помер 15 березня 2005 року так і не побачивши гідного тріумфу і визнання результатів справи всього свого життя.

Наталія Андросенко
Завідуюча сектору наукової та просвітницької роботи