29 вересня річниця від дня народження Михайла Грушевського, однієї з найвідоміших особистостей ХХ століття: історика, редактора, голови Центральної Ради Української Народної Республіки, автора багатотомної «Історії України-Руси».
💬М.Грушевський вважав "Слово о полку Ігоревім" оригінальним твором ХІІ ст., називав його "думою українською ХІІ віку".
В 1923 році зробив повний прозовий переклад даньоукраїнської пам’ятки, вміщений у "Історію української літератури" (сучасне перевидання:Т. 2. — К.: Либідь, 1993. — С. 171–182).
До цього М. Грушевський працював над поетичним перекладом пам’ятки.
Низка мовних особливостей дає підстави датувати його 1884 р. Переклад незакінчений. Рукопис зберігається в ЦДІАК України. "Дума про військо Игореве. Дума українська XII віку" надрукована в виданні "Михайло Грушевський" твори в 50 томах ( Львів: "Світ" , 2011.- т. 12. )
💬фрагмент з поетичного перекладу
💙💛ДУМА ПРО ВІЙСЬКО ИГОРЕВЕ
Дума українська XII віку
Переклав з староукраїнської на сегочасну мову М.Грушевській
I. Заспів
Чи не гарно нам було б, панове,
Заспівати, як колись співали
Думу жалібну про Игореве військо,
Святославенкове військо? Думу цюю
Тра начати по казанням сегочасним,
Не по вигадкам Чарівника-Бояна.
Цій Боян, як заспівати схоче,
Розбігався гадкою по гилкам,
Сіроманцем-волком скрізь по полю,
Орлом сизим попід небесами.
Як згадав про минули чвари,
Десять соколів на лебедів пускав,
І до котрої він перше добувався,
Пісню перш усих оця й співала
Ярославові старому, то Мстиславу
Смілому, що вбив Редедю
Коло військ Косожських, гарному Роману
Святославенку. Боян, панове,
То не десять соколів на лебедів пускає,
Він свої чарівни пальці на живиї струни покладає,
А вони сами князям співають славу.
То й почнем, панове, думу цюю
Од Владиміра розумного старого
Та й до Игоря, що підкрепив свій розум,
Загострив відвагою серденько,
Воєвитим виповнився духом,
Та й повів в країну Половецьку
Своє військо за Країну Русьску
Чернігівська область
м. Новгород-Сіверський,
вул. Слобідська, 1
