Михайло Брайчевський.

6 вересня 1924 року в Києві народився Михайло Брайчевський, історик та археолог, один із засновників "Руху за перебудову".
З відзнакою закінчив історичний факультет Київського університету, працював в Інституті археології Академії наук СРСР.
1960-го була “завалена” його докторська дисертація “Анти (нариси з історії Східної Європи в епоху великого переселення народів”), в якій Михайло Брайчевський обстоював виникнення державності в східних слов’ян ще в антський період, що повністю перекреслювало основні постулати норманської теорії (здобув докторську ступінь лише в 1989-му).
За працю “Приєднання чи возз’єднання” (1966), де рішуче розкритикував “Тези до 300-річчя возз’єднання України з Росією” та підпис під листом української інтелігенції на захист жертв брежнєвських репресій (“Лист 139-и”) був звільнений з роботи. Його праці не друкували, Брайчевського не допускали на конференції і забороняли посилатися на його твори.
Переконаний захисник української мови. Звинувачував Москву в антиукраїнській політиці, нищенні пам’яток історії та культури, русифікації. Вважав, що з Європою Україну пов’язують куди більш тісніші зв’язки ніж із двома “братніми народами”.
💙💛 Михайло Брайчевський підготував грунтовну монографію "Автор "Слова о полку Ігоревім " та культура Київської Русі".
Зазначав, що скептицизм у відношенні до "Слова" має такий же вік, що ї перше видання поеми: сумніви щодо аутентичності твору з’явилися одразу після його публікації. Більше того, можна твердити, вважав Брайчевський, що наукове вивчення пам’ятки почалося саме із заперечення її давнеруського походження.
Дослідник називав "Слово" оригінальним твором. Відповідальність за трагічні наслідки походу покладав на головного героя - Ігоря Святославича, характеризуючи його як "антигероєм". Поразка, загублені життя, полон князів - такий результат необдуманого вчинку князя.