Класик новітньої білоруської літератури Ригор Бородулін. До 80-річниці з дня народження.

А ці не лепеу, братове,

пачаць у спрад вечнім слове

мужны спеу пра паход Ігара,

Святаславава сына?

Ryhor BaradulinІ пачацьспеу гэты нашча

Па былях дня нашага,

а не па надуме Баяна!

     Ригор (Григорій) Іванович Бородулін, на батьківщині більш відомий як Дзядзька Ригор, видатний білоруський поет, перекладач. Народився 24 лютого 1935 року, в селі Городок Вітебської області. Закінчив Білоруський Державний університет, працював в газеті «Советская Белоруссия». Співробітник журналів «Бярозка», «Беларусь», «Полымя». Автор збірників віршів, його твори надруковані багатьма мовами світу. Перекладав на білоруську мову Дж. Г. Байрона, С. Єсеніна, Е.Межелайтіса та інших письменників. У його доробку чимало перекладів із української словесності (Т. Шевченко, Леся Українка, М. Рильський, П.Тичина, І. Драч та ін.), а також віршів і статей на українську тематику.

Символ на Триумфальній арці. ( До 395-річчя магдебургського права в Новгороді-Сіверському)

Novgorod-Siverskyj herb           

 

 

 

   Серед гербів повітових міст, які входили колись до складу Новгород-Сіверського намісництва, чільне місце на Триумфальній арці займає герб Новгорода-Сіверського

Небесна Сотня

 

19 лютого 2015 року наукові співробітники музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім» приймали участь у засіданні літературно-музичної вітальні «Слово» присвяченої   Міжнародному дню рідної мови та Дню Героїв Небесної Сотні. Захід був організований працівниками районної бібліотеки. Спілкування відбувалося у теплій, дружній атмосфері. Присутні обмінювалися думками, місцеві поети читали власні вірші. Вшанували відвагу, силу духу і стійкість громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Говорили про найболючіше – війну на Сході країни. Сподівалися на мирне майбутнє у рідній державі.

Вшанування пам’яті Богуна

Пошли нам, Боже, нині Богунів,

Щоб вберегли омріяну Державу,

Щоб виростили лицарських синів,

Щоб воскресили розіп’яту славу.

Євгенія Лещук

       17 лютого 2015р. було відзначено 351-річницю з дня смерті видатного українського лицаря, полковника Івана Богуна. На панахиді біля пам’ятного знаку поблизу с.Команя були присутні: голова Команської сільської ради Акуленко Л.В., заступник голови Новгород-Сіверської РДА з гуманітарних питань Домоцький Б.С., козаки з Чернігова, Прилук та Новгорода-Сіверського, представники місцевої громади, наукові співробітники музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім», працівники культури тощо.

Найгрунтовніший за всіх попередніх скептиків. До 95-річчя з дня народження

Олександр Олександрович Зімін (22лютого 1920-25 лютого 1980)- російський історик, джерелознавець,археограф, палеограф, педагог.

     Зараз вже мало хто серед сучасних вчених, істориків,філологів пам’ятає резонансну історію, що трапилась на початку 1960-х років. Це було 3-х годинне засідання в Інституті російської літератури (Пушкінському Домі) у Ленінграді, де було проведено обговорення й внесено суворий осуд недрукованому дослідженню відомого та авторитетного історика середньовікової Русі Олександра Олександровича Зиміна.

Новгород-Сіверський в поштовій листівці

DSC09381Поштову листівку або відкритий лист   вигадали в Європі у другій половині ХІХст. Один бік в неї призначався для адреси, інший безпосередньо для тексту листа. Відкриті листи не потребували конвертів, затрат на папір, та економили час. Але винахід прижився не відразу. Побоюючись допитливих очей багато приватних осіб, не кажучи вже про фірми уникали користуватися відкритими листами. Та переваги цієї форми були очевидні і потроху користувачі до неї звикли.

В 1870р. у Франції   з’явилася перша ілюстрована картка – прототип сучасної листівки, а вже через рік їх стали продавати поштові відділення багатьох європейських міст.

До дня Соборності України

22 січня 2014р. у краєзнавчому відділі музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім» пройшов тематичний вечір «За вільну, єдину, могутню!» присвячений Дню Соборності України.

Були запрошені представники влади, громадськість, учні гімназії ім.К.Д.Ушинського тощо.

Наукові співробітники музею представили пересувну виставку присвячену Дню Соборності України, а також частину нової експозиції, що розповідає про Україну періоду незалежності.

Дуже цікавою та змістовною була розповідь зав. краєзнавчим відділом Авдієнко Ніни Петрівни. Долучився до розмови заступник голови Новгород-Сіверської РДА Домоцький Борис Степанович. Він наголосив, що тема єдиної, незалежної України зараз актуальна як ніколи, в зв’язку з подіями, що відбуваються на Донеччині та Луганщині. Побажав молоді завжди бути патріотами своєї країни. Україна понад усе!

 

До 145-річчя з дня народження Перетца Володимира Миколайовича

Володимир Миколайович Перетц літературознавець, фольклорист, мистецтвознавець народився 19 (31) січня 1870 року в Петербурзі, в сім’ї викладача гімназії. 1889р. вступив на історико – філологічний факультет Петербурзького університету. Після закінчення університету був залишений на посаді приват – доцента Петербурзького університету. Наукові інтереси Володимира Миколайовича формувались під впливом В. Ламанського, О. Веселовського, О. Ламанського, Л. Майкова. 1900р. захистив магістерську і докторську (1902) дисертації, присвячені історичним зв’язкам української і російської віршовій і пісенній поезії ХVІ – ХVІІІ ст.ст. і впливу польського поезії на українські вірші ХVІ – ХVІІ ст.ст. У 1903—1914 рр. — професор Київського університету, голова філологічної секції Українського наукового товариства, редактор «Записок» УНТ.

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,