До 940-річчя написання «Ізборника» Святослава Ярославича

« Ізборник» Святослава 1073 року одна з найстаріших рукописних книг часів Давньої Русі. Він представляє собою найцінніший пам'ятник не тільки давньоруської, а й взагалі слов'янської писемності. Це дуже велика рукописна книга     (266 аркушів), написана на пергаменті уставним письмом на початку 70-х рр. XI ст. і закінчена у 1073 році під час князювання Святослава, сина Ярослава Мудрого. Вона друга за давністю з відомих точно датованих книг.

Першими відкрили видатну пам'ятку К.Ф. Калайдович і П.М. Строєв , які виявили її у 1817 році у книгозбірні Воскресенського Ново-Єрусалимського монастиря (тепер м.Істра, Росія). Зразу ж почалося вивчення рукопису. У 1834 р. за пропозицією президента Академії мистецтв А.Н. Оленіна «Ізборник» був переданий на зберігання в Синодальну бібліотеку. 1920 році разом з зібранням цієї бібліотеки був включений до відділу рукописів і стародруків Державного Історичного музею в Москві де і зберігається до нашого часу.

У 1880 р. Товариство любителів давньої писемності видало «Ізборник» літографським способом в кількості 360 примірників. У 1978-1981 pp. науково-дослідницький інститут реставрації під керівництвом Г. З. Бикової здійснив ґрунтовну реставрацію рукопису, відновив оригінальне розміщення тексту зі збереженням давньої нумерації. В 1983 р. пам’ятка була надрукована в факсимільному відтворенні у супроводі наукового апарату .

            «Ізборник» Святослава – це список зі слов’яно-болгарського протографа, перекладеного з грецького оригіналу (до нашого часу не зберігся) для болгарського царя Симеона (893- 927рр.).У переписуванні книги брало участь два писарі, у кінці її запис– зробив диякон Іван. Є підстави вважати, що «Ізборник» був переписаний не для князя Святослава, а для його брата Ізяслава, який під час написання книги сидів на київському престолі. Захопивши Київ, Святослав, напевно, наказав виправити в тексті похвалу князеві та ім’я брата і вписати своє ім’я (сліди такої операції добре помітні на пергаменті). Ця обставина пояснює появу другої похвали, вміщеної на звороті першого захисного аркушу рукопису, у якому ім’я Святослава вписане одразу.

       «Ізборник» - книга для читання; в ній більше 400 статей, в яких порушені питання філософії і математики, історії та етики, зоології та ботаніки. Її називають першою російською енциклопедією, а також своєрідним богословським довідником, в якому тогочасний читач міг знайти відповіді на питання, що його хвилювали. Цікавим є вміщений в «Ізборнику» список книжок заборонених церквою. Цей перелік значною мірою свідчить про коло літератури, яка уже в середині XI ст. була відома в Давній Русі. «Ізборник» Святослава як пам’ятку книжкового мистецтва вивчають вітчизняні і зарубіжні дослідники, зокрема болгарські, які через нього прагнуть реконструювати свою втрачену духовну спадщину.

     Давні художники старанно прикрасили книгу. Особливо декоративні фронтисписи (їх у книзі два) і заставки. Тварини і птахи населяють рукопис, вигадливі орнаменти тощо. Дуже вартісна за мистецьким та історичним значенням мініатюра з зображенням сім’ї князя Святослава Ярославича, що є прадідом   новгород - сіверського князя Ігоря Святославича – героя “Слово о полку Ігоревім”. На мініатюрі – другий серед дітей дід Ігоря Святославича – Олег Святославич «Гориславич». Вона була виконана на додатковому, складеному вдвоє аркуші і первісно вшита в рукопис чистим боком до оправи, а зображенням — до наступної мініатюри «Спас на престолі». Згодом цей аркуш був наклеєний на картон, довго зберігався окремо від рукопису і зазнав більшої, ніж увесь кодекс, обрізки. Своєрідною є техніка виконання групового портрета сім’ї князя Святослава. Вона відмінна від живописної манери чотирьох інших мініатюр із зображенням «отців» церкви. Портрет князя, його дружини і п’яти синів виконаний без ґрунтовки і без попереднього протирання пергаменту кістковим порошком. Зображення зроблене тонким пензлем густими фарбами і золотом, нанесеним на кіноварну підкладку. Така малярська техніка дала змогу назвати груповий портрет – «першим руським малюнком».

     Цікаво, що на мініатюрі зверху з лівого боку намальована химерна істота у вигляді дволапого крилатого дракона з головою собаки. Деякі дослідники припускають, що це зображення герба династії Святославичів та їхніх нащадків — чернігівських князів Давидовичів і Ольговичів. Химерна істота образ стародавнього язичницького бога Сімаргла, охоронця дерева життя. Відомо, що подібна білокам’яна скульптура була вміщена на придворному храмі чернігівських князів XII ст. — Борисоглібському соборі, зруйнованому в роки другої світової війни і тепер відбудованому .

       Численні зображення тварин і птахів, якими обрамлені мініатюри, зображення Спаса на престолі, дві заставки і орнаментований аркуш з текстом похвали князю, не характерні для візантійської практики. Усі чотири фронтиспіси виконані двома художниками, які працювали в іншій манері, ніж автор групового портрету, і за орієнтир їм значною мірою правили прийоми фрескового малювання. Ця особливість живописної техніки мініатюр стала очевидною після того, як було здійснено ретельну реставрацію кодексу, очищено верхній кольоровий шар мініатюр від забруднення, а також виконано поступове фотозбільшення усіх груп святителів у цілому і кожної фігури зокрема.

         Взагалі, небуденність, малярська своєрідність усіх сюжетних прикрас «Ізборника» Святослава потребує ретельного вивчення. Характеризуючи художнє оздоблення не можна оминути надзвичайно цікаві малюнки знаків Зодіаку, якими прикрашена нижня частина двох сторінок. Вони, як і груповий портрет сім’ї князя Святослава, виконані безпосередньо на пергаменті, без ґрунту, прозорими фарбами. Ймовірно, їх автором був не художник, а один із каліграфів кодексу, який не мав навичок мініатюриста (про це свідчать неправильні пропорції фігур, відсутність належного композиційного зв’язку між зображеннями, недбала манера виконання). Однак малюнки знаків Зодіаку приваблюють своєю безпосередністю, ясністю задуму, в них досить виразно проступає місцевий колорит. Наприклад, один із найбільш професійно виконаних зодіакальних знаків Стрілець – середнього віку чоловік з характерною давньоруською зачіскою, зодягнений в коротку туніку з підібраними полами. Подібні зображення можна бачити на фресках сходових веж Софії Київської .Зодіакальний знак Діву каліграф малює у вигляді повновидої руської дівчини із чотирма короткими кісками, в червоній кибалці та поперечно-смугастій сукні з короткими рукавами. Цікавими, хоч і не дуже вправними, є зображення реальних і фантастичних тварин у зодіакальних знаках. Наприклад, Лев скоріше нагадує гепарда. Треба сказати , що комплексного монографічного дослідження, в якому б ґрунтовно висвітлювалася образотворча частина книги, ще немає.                

       «Ізборник» Святослава постійно перебуває в полі зору дослідників різних галузей знань, бо це дорогоцінний шедевр світового мистецтва. Факсимільне видання його є окрасою експозиції присвяченої «Слову о полку Ігоревім» нашого історико-культурного музею.

  

Олена Бунак

ст. науковий співробітник відділу давньоруської літератури

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,