До 110 річниці з Дня народження Наталі Забіли.

На початку березня, цього року виповнюється 110 років з Дня народження чудової поетеси Наталі Забіли, чиє життя покладено на олтар служіння Дитячій Музі.

Народилася письменниця 5 березня 1903 року в місті Петербурзі у дворянській родині з великими мистецькими традиціями. В числі її предків – відомий поет-романтик Віктор Забіла; дід поетеси – Парамон Забіла – академік-скульптор, автор відомих творів: бюстів Т.Шевченка, М.Гоголя, пам’ятника О.Герцену в Ніцці. Батьки Наталі вчилися в художньому училищі Штігліца. Отже, дівчинка зростала в атмосфері захоплення художнім словом, музикою, живописом, і це, вплинуло на її розвиток, художні смаки. Вона багато читала, зокрема, твори Т.Шевченка, і вже в дитинстві пробувала писати вірші.

       1917 року сім’я переїжджає в Україну й оселяється в невеличкому селищі Люботин Харківської області. Батько залишився в Петербурзі, тому старшим дітям довелося працювати, щоб якось вижити. Наталя закінчує прискорений курс гімназії, працює на різних посадах, кілька років вчителює в селі Старий Люботин під Харковом. Роки вчителювання дали багато вражень майбутній письменниці. У 1925 році Наталя Забіла закінчила історичне відділення Харківського інституту народної освіти. Ще в студентські роки Наталя пише твори для дітей, прозу та поезію. У 1924 році був надрукований перший її вірш .

       Після закінчення інституту працювала співробітником редакції журналу “Нова книга”, в Українській книжковій палаті.

       У 1926 році вийшла перша книжка її поезій “Далекий край”, а 1927 – перша книжка для дітей – оповідання “За волю” та “Повість про Червоного звіра”.

       Видавши 1928 року віршоване оповідання для малюків “Про маленьку мавпу”, Наталя Забіла твердо стає на шлях творення дитячої літератури. І хоч час від часу у неї виходять книги й для дорослого читача, однак твори для дітей стають її покликанням . В 1930 році вона остаточно переходить на творчу роботу. Більше половини з тих поетичних і прозових збірочок адресувалися юному читачеві: “Пригоди з автобусом” (1928), “У морі” (1929), “Про Тарасика й Марисю” (1930), “Ясоччина книжка” видано у (1934) це один з найкращих її віршованих творів . Пізніше, вже в повоєнний час, вона випустила кілька ліричних збірок поезії для дорослих. Також вона була автором підручників «читанка» для 2 і 3-го класу , які передавалися кілька разів.

       У роки Великої Вітчизняної війни Наталя Забіла жила й працювала в Казахстані. Повернувшись в Україну, очолювала Харківську письменницьку організацію, до 1947 року редагувала журнал “Барвінок”. Близько 200 книжок для дітей, переважно для дошкільного та молодшого шкільного віку, видала Наталя Забіла за час своєї літературної діяльності.

       Творчий доробок Наталі Забіли характеризується різноманітністю тем і жанрів. Просто і дохідливо розповіла письменниця малюкам про життя наших далеких предків у п’єсі-фантазії “Перший крок” (1968) та у драматичній поемі “Троянові діти”, яка є поетичним переказом “Слова про Ігорів похід”, присвятивши її 1500-річчю заснування Києва. У 1972 році ці твори були відзначені літературною премією імені Лесі Українки.

       Поетеса широко відома як перекладач та популяризатор в Україні дитячої літератури інших народів. Їй належать переклади творів О.Пушкіна, М.Некрасова, С.Михалкова, А.Барто, С.Маршака, К.Чуковського. Плідно вона працювала і в галузі перекладу з французької, польської та інших мов. Твори письменниці перекладалися багатьма мовами.

         Наталя Забіла вела велику громадську роботу. Протягом багатьох років була головою комісії дитячої літератури у Спілці письменників України, членом редколегії дитячих журналів.

        Померла Наталя Забіла 6 лютого 1985 року. Але пам'ять про неї жива , її творчість не перестає цікавити як дорослих так і маленьких читачів й досі .

 

Алла Ковалюк

молодший науковий співробітник фондів.

    

    

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,