До 345-річниці відкриття слов’яно-греко-латинської школи на території монастиря.

Україна має давні традиції освіти. Перші школи почали з’являтися ще за часів Ярослава Мудрого. Вони розташовувалися здебільшого при церквах та монастирях. Вчителями й вихователями ставало освічене духовенство, яке навчало письму, початкам арифметики, молитвам , співу. Кількість шкіл постійно збільшувалась.

 

На початку XVII ст., коли значна частина України, в тому числі і Новгород-Сіверщина була під владою Польщі, католицький орден єзуїтів розгорнув тут широку освітню діяльність, прагнучи навернути православне населення у католицизм.

В 1635 році польський король Владислав IV своїм привілеєм передав Новгород - Сіверський Спасо - Преображенський монастир монахам-єзуїтам, які відкрили  колегіум, для навчання православних дітей. Учні, які навчалися в єзуїтських школах , окатоличувалися й зрікалися рідної мови, культури, звичаїв. Православні ієрархи намагалися протистояти поширенню католицизму. Для цього вони сприяли організації братських шкіл, академій. Випускники Острозької і особливо Києво-Могилянської академій проводили значну просвітницьку діяльність.

Своєрідним організатором, координатором, наставником та рушієм освітнього процесу на Новгород-Сіверщині був Лазар Баранович. Саме він, перебуваючи у Спасо - Преображенському монастирі, відкриває у 1667 році греко - латино - слов’янську школу. Школа розташовувалась в мурованому двоповерховому будинку в східній частині монастиря. В архітектурному плані мала просту і доцільну планувальну структуру: корпус завдовжки близько 40 метрів на кожному поверсі по чотири великі класні кімнати і по дві менші –для викладачів. З боку головного фасаду у два яруси розташована галерея- аркада , яка на початок функціонування будівлі була відкритою. Підтвердженням цього є зображення на гравюрі з книги « Анфологіон» 1678 р., надрукованою в новгород-сіверській типографії. За принципами побудови, вирішенням фасадів споруда подібна до будівлі Києво-Могилянської академії. Приміщення має ще одну назву – «бурса», хоча бурса (в перекладі з латини – сумка) це – гуртожиток для бідних студентів при духовних училищах та семінаріях

     Навчання в школі проходило на досить високому рівні. Шкільна програма передбачала початкову й середню освіту з елементами вищої. Значна увага приділялась вивченню мов слов’янській, латинський та грецькій. Нелегко приживалась латинська мова,   бо вона ототожнювалась з усім католицьким, польським. Однак знання цієї мови було велінням часу. Латина тоді була в Європі мовою вчених, філософів, поетів, мовою викладання в університетах і міжнародного спілкування. Окрім вивчення мов, учні опановували програму «семи вільних наук»: граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії, музики. Ця програма була націлена на  формувала всебічно розвиненої особистості. Лазар Баранович сам був гарним музикантом, створював канти та духовні пісні. При монастирі він створив хорову капелу, яка уславилась високою виконавською майстерністю. Найкращі в риториці, діалектиці учні дискутували та вели полемічні бої з уніатами. Серед вчителів та учнів набуло поширення віршування. Сам Лазар Баранович також писав вірші та проповіді. Учні колегіуму мали можливість познайомитися з надбаннями тогочасної європейської освіти.

       Школа проіснувала до 1689 році, а потім була переведена до Чернігова. На її базі у 1700 році був відкритий всім відомий Чернігівський колегіум – один з найстаріших вищих навчальних закладів Лівобережної України. Деякі вчені припускають, що після військових подій 1648 року будинок, зведений для єзуїтського колегіуму у 30-роки ХVІІ ст., зберігся , в ньому і було  відкрито слов’яно-греко-латинську школу; у 1785 році – духовну семінарію, а з 1818 року –духовне училище.

     Треба віддати належне Лазарю Барановичу, бо саме він перетворив Новгород – Сіверський на значний просвітницько-культурний осередок Лівобережної України. Школа давала можливість отримати освіту різним верствам населення в нашому краї.

 

Олена Бунак

ст. науковий співробітник відділу давньоруської літератури

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,