Культове будівництво на Новгород-Сіверщині.

   В 988 році в Київській державі відбулась подія, яка змінила подальший її розвиток – масове хрещення киян князем Володимиром Святославичем в водах Почайни. Християнство стало офіційною державною релігією, поступово розповсюджуючись за водними шляхами в інші регіони. Коли саме був охрещений люд Новгорода-Сіверського достеменно невідомо. За історичними джерелами, в 988 р. для хрещення місцевого населення князь Володимир прислав єпископа Леонтія. Але якщо врахувати, що хрещення відбувалося поступово, від великих поселень до периферії, християнство сюди могло прийти або в кінці Х- на поч. ХІ ст.ст. після хрещення Леонтієм чернігівців. На місці язичницьких капищ почалося спорудження православних храмів. Дослідники вважають, що в давньоруський час в Новгороді-Сіверському збудовано не менше шести мурованих храмів.

Один з них – Успенський собор, головний храм міста – зайняв найвищу точку місцевого рельєфу, де розташовувалось кам’яне капище сіверян, що мало, за повір’ям, металевого ідола, скинутого в Десну. Доля собору досить сумна. Він кілька разів руйнувався, горів,був і цегляним, і дерев’яним. Остаточне його відродження відбулося в часи Гетьманщини. Собор належить до визначних пам’яток українського бароко ХУІІ-ХУІІІ ст.ст. Під час археологічних досліджень 1979-1984рр. виявлені сліди існування церкви на території Замкової гори (дитинець міста). Існує припущення, що вона збудована першим новгород-сіверським князем Олегом Святославичем на початку ХІІ ст. на честь свого небесного покровителя Михаїла. В1179 р. в ній було поховано князя Олега, брата Ігоря Святославича. Деякі письмові джерела вказують на те, що церква св.Михаїла могла знаходитись на території Спаського монастиря. Тоді виходить, що на Замковій горі існувала інша церква. Західніше Замкової гори знаходиться пагорб, на якому на місці капища в 1086 році побудована кам’яна церква на честь Святого Миколая. Її, як і інші культові споруди домонгольської пори, спіткала доля бути зруйнованою монголо-татарськими ордами. В 1760 році на цьому пагорбі збудована дерев’яна Миколаївська церква, яка належить до визначних архітектурних споруд дерев’яного зодчества Новгорода-Сіверського і України в цілому. В 1982 р. археологи віднайшли сліди ще однієї невідомої церкви ХІІ століття неподалік Базарної площі.
    Найбільш відомий і досліджений з усіх стародавніх храмів Спаський собор, побудований, ймовірно в 1124-1140рр. князями Володимиром та Ізяславом Давидовичами. Це підтверджується написом на овальному камені, знайденому при розбиранні собору. Дослідження фундаменту дали можливість відтворити його зовнішній вигляд. Храм був чотиристопний, з трьома апсидами, прямокутним притвором з заходу та півколами з півночі та півдня, розписаний фресками, з цегляною підлогою, покритою поливою жовтого, зеленого, темно-вишневого та синьо-чорного кольорів. Ззовні будівлю прикрашали профільовані пілястри. За вишуканістю форм храм нагадував відому П’ятницьку церкву в Чернігові, але мав свої архітектурні відмінності. Дослідники знаходять в ньому риси афонської архітектури. Є припущення, що в давньоруські часи в Новгороді-Сіверському існувала своя досить оригінальна архітектурна школа. Розвиток масштабного культового будівництва в місті починається в ХУІІ –ХУІІІ ст.ст., коли місто прикрасилося кам’яними та дерев’яними храмами. В 1601 р. будується дерев’яна Воскресенська церква, яка в 1707р. перебудовується на кам’яну. В 1779 р. до неї прибудована тепла кам’яна Петропавлівська церква. В 1760 р. неподалік Базарної площі постає дерев’яна церква Різдва Христового з приділом Святої Великомучениці Варвари. В 1781 р. церква згоріла, збереглася тільки ікона Святої Варвари. На її честь в 1783 році на цьому ж місці збудована Варваринська церква. В 1715 р. місто прикрашається однопрестольною кам’яною Хрестовоздвиженською церквою, в будівництво якої вклав кошти син стародубівського полковника Лук’яна Журавки Григорій. В ХУІ-ХУІІ ст.ст. біля Спаського монастиря на колишньому кладовищі, ймовірно, існувала Благовіщенська церква. Ще одна Благовіщенська церква була побудована в 1723 р. на вул. Благовіщенській. В 1770 р. збудована нова дерев’яна на цегляному фундаменті.
    На передмісті Новгорода-Сіверського – Сухомлинці – здавна існувала Покровська церква. Вона двоповерхова. Нижня (тепла ) Трьохсвяцька – була мурована. На ній, ніби на підмурку, підносилась дерев’яна Покровська церква – з закритим опасанням. На 1930р. збереглась цинкова закладна дошка, на якій означено, що у 1721р. церква «обновыся». Друга, пізніша, закладна дошка, свідчить, що Трьохсвятська церква була закладена 28 травня 1766 р. і освячена 29 липня 1767 р. Будова споруджена «тщаніем и иждивением Івана Зимаковського, бурмистра магістрата Новгородського».
   Місто мало кілька цвинтарних церков. В 1696 році на кладовищі ( кол. Троїцьке) біля Спаського монастиря на кошти новгород-сіверського сотника Лук’яна Журавки побудована дерев’яна церква Живоначальної Троїці, перебудована в 1848 р. В 1778 р. з’являється Георгіївська церква , а в 1779 році на кошти священика Благовіщенської церкви Мойсея Гатовського побудована цвинтарна Всіхсвятська церква на Покровському кладовищі.

   В 1831 році у місті налічувалося десять церков – чотири кам’яних та шість дерев’яних.
Багато століть центром розвитку православ’я на Новгород-Сіверщині був Спасо-Преображенський монастир. Існує кілька гіпотез відносно часу його заснування, Однак, найбільш вірогідною є версія бібліографа, історика церкви
В.В.Зверинського, який вважав, що був заснований князем Мстиславом Володимировичем Тмутараканським у 1033 р. На жаль, споруди Спаського монастиря стародавніх часів не збереглися. Як уже згадувалось, поки знайдено і вивчено фундаменти одного з давньоруських храмів - Спаського собору. В 1791-96рр. на його місці за проектом італійського архітектора Джакомо Кваренги збудований величний Спасо-Преображенський собор в стилі класицизму. Досить цікавою є Петропавлівська церква ХУІІ ст. Зі сходу вона виглядає, як маленький хрестоподібний храм з високим куполом. ЇЇ можна віднести до найбільш оригінальних споруд чернігівської архітектурної школи.
В січні 1787 року на території монастиря відбулося освячення Іллінської церкви.
Активним будівництво храмових споруд було і в селах Новгород-Сіверщи-ни. На сьогоднішній час відомо, що в другій пол. ХУІІ протягом ХУІІІ ст.ст. в двадцяти восьми селах було збудовано тридцять п’ять храмів. На превеликий жаль, величезне архітектурне, культурне і православне надбання нашого народу було знищено в першій половині ХХ ст., коли радянська влада вела активну боротьбу з релігією.
    В незалежній Україні почалося духовне відродження нації, будівництво храмів. В 2001 р. в селі Чайкине, яке ніколи не мало свого храму, збудована церква на честь Великомучениці Параскеви П’ятниці. Її освячення відбулося 16 листопада 2001 р. Блаженнійшим Володимиром – митрополитом Київським і всієї України.


Ніна Авдієнко

завідуюча краєзнавчим відділом музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім».


Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,