Заснування Новгород-Сіверської єпархії та духовної семінарії.

   Знищення автономії України було завершено Катериною ІІ. Імператриця маніфестом ліквідувала гетьманство і призначила генерал-губернатором Лівобережної України графа Петра Рум’янцева. Замість полків створено три намісництва: Київське, Чернігівське і Новгород-Сіверське.
   Відбулися зміни і в церковному устрої. 27 березня 1785 року створена Новгород-Сіверська і Глухівська єпархія та згідно територіальному розподілу визначено її нові кордони. Новгород-Сіверська єпархія складалась з повітів, які раніше належали Чернігівській: Новгород-Сіверський, Стародубський, Погарський, Мглинський, Сосницький, Суразьський, Новомістський. Глухівський, Кролевецький, Коропський і Конотопський відійшли від Київської.


   Новостворену єпархію очолив єпископ Переяславський Іларіон Кондратковський. До міста також переїхали такі церковні діячі як Володимир Сокальський, Мелхіседек Значко-Яворський, Варлаам Шишацький та ін. Архімандрит Спасо-Преображенського монастиря Євстафій Пальмовський був звільнений з пенсією в 500 карбованців на рік, і оселився в Києво-Печерській лаврі.
   На час заснування єпархія мала 15 чоловічих та 7 жіночих монастирів. До її складу входили такі монастирі: Глухівський Петропавлівський, Гамаліївський Харлампіївський, Батуринський Миколаївський, Максаківський, Глухівський Успенський та ін. Загальна кількість церков, які відійшли до Новгород-Сіверської єпархії нараховувалось 114, 3020 священнослужителів та 488 приходів.
   Внаслідок секуляризації 1786 р. церковної земельної власності у Новгород-Сіверській єпархії 15 монастирів були закриті, залишилось 4, інші переведені на парафіяльні церкви. Новгород-Сіверський Спасо-Преображенський монастир став кафедральним. Монастирі були розділені на три класи і отримували кошти згідно з їх класом. На Новгород-Сіверську єпархію влада виділяла суму 12405 руб. 70 коп.
   Після відкриття єпархії створюється церковний орган управління і суду – духовна консисторія. Із документів Новгород-Сіверської консисторії відомо про життя єпархії. До єпископа Іларіона надходили прохання про будівництво нових церков, просили грамоти на освячення, він вирішував призначення на різні єпархіальні посади, переводи церковних діячів із однієї єпархії в іншу. Аналізуючи джерела, можна зробити висновки про активну діяльність єпархії.
   В 1785 році в Спасо-Преображенському монастирі відкривається духовна семінарія, яку очолив відомий вчений-богослов В. Шишацький. 1790 року в ній навчалося 470 учнів, але перевага надавалася дітям священнослужителів. Високоосвічене духовенство із Київської Академії, Чернігівської і Переяславської семінарій були викладачами семінарії. Повний курс складався із шести класів. Вивчали граматику, піїтику, риторику, ораторське мистецтво, філософію, богослов’я. Семінаристи за вибором могли учити давньогрецьку і французьку мови.
   Навчальний рік розпочинався 1 вересня і тривав до початку липня. Учнів часто зараховували і протягом року. За змістом навчальних програм семінарія була загальноосвітнім навчальним закладом. Частину семінаристів забезпечували гуртожитком – бурсою, що призначалася переважно для найбідніших вихованців, сиріт.
Невдовзі, семінарія перетворилась на важливий духовно-навчальний заклад Півночі України. Щорічно установа направляла трьох осіб до Єлизаветградської медичної школи, а частина випускників навчалась в учбових закладах Москви, Петербургу, Кронштадту.
   Після смерті Катерини ІІ імператор Павло І в 1797 році скасовує Київське, Чернігівське і Новгород-Сіверське намісництва та утворює єдину Малоросійську губернію. Тоді ж була припинена діяльність Новгород-Сіверської єпархії і духовної семінарії.
   Незважаючи на недовгий час існування, єпархія відіграла важливу роль у церковно-релігійному житті. А Новгород-Сіверська семінарія стала центром поширенням релігійної освіти в регіоні.


  Лобачова Ірина,
  завідувачка відділом  давньоруської літератури

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,