Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/admre181/public_html/libraries/joomla/filter/input.php on line 652

Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/admre181/public_html/libraries/joomla/filter/input.php on line 654
 До 90-річчя з дня народження Георгія Якутовича - Слово о полку Игоревім

Strict Standards: Non-static method JSite::getMenu() should not be called statically, assuming $this from incompatible context in /home/admre181/public_html/templates/animalbusiness-fjt/index.php on line 135

Strict Standards: Non-static method JApplication::getMenu() should not be called statically, assuming $this from incompatible context in /home/admre181/public_html/includes/application.php on line 539

Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/admre181/public_html/libraries/joomla/filter/input.php on line 652

Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/admre181/public_html/libraries/joomla/filter/input.php on line 654

Strict Standards: Only variables should be assigned by reference in /home/admre181/public_html/plugins/content/mavikthumbnails/mavikthumbnails.php on line 221

Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/admre181/public_html/libraries/joomla/filter/input.php on line 652

Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/admre181/public_html/libraries/joomla/filter/input.php on line 654

Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/admre181/public_html/libraries/joomla/filter/input.php on line 652

Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/admre181/public_html/libraries/joomla/filter/input.php on line 654

Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/admre181/public_html/libraries/joomla/filter/input.php on line 652

Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/admre181/public_html/libraries/joomla/filter/input.php on line 654

Strict Standards: Only variables should be assigned by reference in /home/admre181/public_html/plugins/content/mavikthumbnails/mavikthumbnails/highslide.php on line 51

Strict Standards: Only variables should be assigned by reference in /home/admre181/public_html/plugins/content/mavikthumbnails/mavikthumbnails.php on line 419

Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/admre181/public_html/libraries/joomla/filter/input.php on line 652

Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/admre181/public_html/libraries/joomla/filter/input.php on line 654

Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/admre181/public_html/libraries/joomla/filter/input.php on line 652

Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/admre181/public_html/libraries/joomla/filter/input.php on line 654

Strict Standards: Only variables should be assigned by reference in /home/admre181/public_html/plugins/content/mavikthumbnails/mavikthumbnails/highslide.php on line 22

Strict Standards: Only variables should be assigned by reference in /home/admre181/public_html/plugins/content/mavikthumbnails/mavikthumbnails.php on line 419

Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/admre181/public_html/libraries/joomla/filter/input.php on line 652

Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/admre181/public_html/libraries/joomla/filter/input.php on line 654

Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/admre181/public_html/libraries/joomla/filter/input.php on line 652

Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/admre181/public_html/libraries/joomla/filter/input.php on line 654

Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/admre181/public_html/libraries/joomla/filter/input.php on line 652

Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/admre181/public_html/libraries/joomla/filter/input.php on line 654

До 90-річчя з дня народження Георгія Якутовича

   В історії українського мистецтва велика рідкість художники, чия творчість означає злам старого мислення й народження принципово нової художньої системи. Серед небагатьох ім’я Георгія В’ячеславовича Якутовича. Його історична місія полягала в тому, що він разом з однодумцями створив опозицію «соцреалізму», повернув суспільний інтерес до зразків світового мистецтва, до національних традицій, що є дуже цінним для нас, українців, бо завдяки таким велетням мистецтва, як Георгій В’ячеславович, були переосмислені сутність і призначення творчості як такої; був зроблений наголос: мистецтво має самостійну цінність, унікальну самостійну місію, і ні в якому разі не повинно залежати від ідеології та політики.


    Для сучасників ім’я майстра – біля джерел відродження графіки як мистецтва умовної площинної форми із поверненням до естампних технік.
Народився Георгій Якутович, графік, ілюстратор, майстер ліногравюри, ксилографії та офорту, художник кіно у 1930 році. Професор(1995 р.), Дійсний член Академії мистецтв СРСР(1988), народний художник УРСР(1990 р.). В 1948 році закінчив Київську художню школу, у 1954 р. – графічний факультет Київського художнього інституту (НАОМА), згодом – аспірантуру. У 1954-57 – викладав композицію і книжкову графіку в Київському художньому інституті. В цей же час розпочав виставкову діяльність. З 1958р. його твори демонструвалися на міжнародних художніх виставках у Росії, Китаї, Бельгії, Болгарії, В’єтнамі, Італії, Канаді, США, Афганістані, Німеччині, Франції, Польщі, Нідерландах та в Україні, відзначені преміями, грамотами та медалями. У 1961-1962 рр. керував майстернею книжкової графіки В Київському художньому інституті. З 1993 р. - керував майстернею аспірантів-стажистів у Аспірантурі Академії мистецтв України. Серед його учнів – нині відомі художники України: М.Компанець, В.Чабаник, В.Лопата, Н.Кіриленко, В.Ульянова, М.Кочубей, В.Перевальський.
    Формування творчого стилю майстра відбувалося в 60-ті роки 20 століття. Це був короткий проміжок часу («Хрущовська відлига»), який давав можливість митцям експериментувати й робити й робити нові відкриття в мистецтві.
В колі творчих інтересів Якутовича – героїчне минуле славян, Давньої Русі, історія гуцульщини, тому й присвятив він свій талант Україні й українським авторам, до яких він буде звертатися протягом життя – І.Кочерга, М.Коцюбинський, І. Франко, В.Стефаник, М.Черемшина, М.Гоголь. Не пройшли осторонь майстра й давньоруські твори – «Повість минулих літ», «Слово о полку Ігоревім».
    Ранні твори Георгія Якутовича народилися в Карпатах. Це ілюстрації до книги Білого М. і В.Грабовецького «Як Довбуш карав панів», станові роботи «Аркан», «Є у мене топір, топір» , ілюстрації до фільму «Тіні забутих предків» та інші. Саме в Карпатах художник зумів відчути вічне, те, що йде від покоління у покоління – єдину зв’язуючу ланку. В Карпатах він спостерігав побут гуцулів, закохався у карпатську природу. Дух Карпат допомагав митцю пройнятися духом давнини й створити шедеври графіки до творів: «Фата Моргана» М.Коцюбинського(1957р.), «Ярослав Мудрий», «Свіччине весілля» І.Кочерги.(1962р.), «Козак Голота» М.Пригари(1966р.), «Захар Беркут» І.Франка(1972р.), «Кленове листя» В.Стефаника, до «Слова…»(1977). Аналізуючи творчість Якутовича, приходимо до висновку: він більше відомий для нас як художник книги. Його історичні графічні роботи в художніх творах були відзначені на почесному конкурсі – Лейпцігському книжковому ярмарку у 1982році, де брало участь понад сотню видавництв із різних країн. Тоді Георгій В’ячеславович був нагороджений срібною медаллю за реставрацію історії в українському мистецтві. До нього це нікому ще не вдавалось.
    Від улюбленої справи - книжкової графіки – відривала його робота над фільмом С.Параджанова «Тіні забутих предків», але це дало змогу художникові продовжувати вивчення натури, повага й любов до якої відчувається в його графічних роботах, бо в 1965р. «Тіні…» знову оживають, але вже на сторінках оформленої ним книги.
Робота в кіно надала можливість українському митцю можливість відчути історію. Це була можливість зануритися в давню епоху, пожити в ній, пізнати й відчути, «як кольчуга одягається на сорочку чи шкіру, як меч підвішується, яким повинен бути спис, щоб його зручно було тримати» (з інтерв’ю Якутовича у 1984р.).Та й залучився художник до кіно «в надії на власні очі побачити історію». Багато було зроблено Г.Якутовичем для зйомок фільму, бо в результаті вся знімальна група –і режисер, і оператор, і актори – почала бачити Карпати так, як бачив їх художник. Робота була відзначена Шевченківською премією: 1991 року ‑ разом з С.Й.Параджановим (режисером-постановником), Ю.Г.Іллєнком(оператором), Л.В.Кадочниковою (виконавицею головної ролі Марічки) за художній фільм «Тіні забутих предків» Київської кіностудії художніх фільмів ім. О.П. Довженка.
   Георгій Якутович віддав свої знання і досвід ще одному шедевру кіно – він був науковим консультантом фільму Л.Осики «Камінній Хрест». Фільм-екранізація імпонувала йому за духом, адже художник тяжів до суворого стилю. Це тяжіння можна пояснити ще як реакцію на примітивне лакування дійсності художниками «соцреалізму», які не бажали пізнавати реального життя, а воліли множити усталені стереотипи часів радянської влади. Згодом органічність і мистецька довершеність фільму потрапляє у творчу палітру художника-графіка – в ілюстрації до новел В.Стефаника (1977р).
Після завершення «Камінного Хреста» Леонід Осика знову залучає Георгія Якутовича для роботи в кіно над монументальною постановою картини за повістю Івана франка «Захар Беркут». На той час Георгій В’ячеславович вже розпочав ілюструвати історичний твір, твір-шедевр давньоруської літератури – «Слово о полку Ігоревім». Сам митець згадував: « «Слово…» і робота в кіно була надзвичайно корисною для мене в тому плані, що дозволяла відчути на дотик атрибутику – взагалі матеріальний світ часу…». Отже, період Давньої Русі оживав на екрані стараннями кінематографістів, і не в останню чергу через Георгія Якутовича. Знавець історії та мистецтва України приносив успіх фільмам, до яких долучався.
   Перші доторки до теми Давньої Русі у творчості художника починаються 1962 року, коли він ілюстрував п’єсу Івана Кочерги « Ярослав Мудрий», згодом – звертається до першоджерел – до Лаврентієвського літопису, до «Слова о полку Ігоревім». Для кращого розуміння літопису Георгій Якутович на деякий час залишає Київ та їде до Карпат. Вважав,що саме в Карпатах зберігся живий зв'язок з природою. Усамітнившись, вивчає літопис, знаходить ключ до його розуміння. Не менш важливими для розширення меж уявлень митця про Давню Русь були подорожі в Туву, Хакасію, Киргизію, Узбекистан, що допомагало йому відчути подих історії. «З’явилося усвідомлення того, що Русь не виключне, не замкнене явище. У русичів не було національної обмеженості. Виникло відчуття світової єдності», - ділився майстер в одному з інтерв’ю у 1985р. Крім того, вивчення історичних реалій у музеях Москви, Ленінграда, Тбілісі, знайомство з містами Середньої Азії надавало йому точне знання матеріалу. Як результат – у 1977-78 роках Якутович оформлює для видавництва «Дніпро» видання «Слово о полку Ігоревім» під редакцією В.В.Німчука. У серії ілюстрацій відчувається прагнення заглибитися у дух літературної пам’ятки, намагання по філософськи осмислити зміст, світобачення людини доби Давньої Русі. Великоформатним гравюрам, виразним й символічним, властива піднесеність та епічність, вони вирізняються прагненням емоційно-психологічного розкриття образів та підкреслюють героїчність літературної пам’ятки. Тут художник не переповідає епізоди, а,переосмислюючи найбільш напружені моменти, створює яскраві зорові асоціації літературного образу. Ілюстрації талановитого художника (Боян з гуслами, Ігор на коні, Буй Тур Всеволод, що стріляє з лука, Святослав з мечем, Ярославна, тут також багаторядові композиції з дрібномасштабними зображеннями – одні в колах і в овалах, інші – у вигляді фризів: князі-воїни, трублячи герольди, птахи, звірі, захват Ігоря в полон, битва, зустріч Ігоря з Ярославною) стали справді мистецьким і світоглядним відкриттям доби Давньої Русі. Це видання було повторено у 1982 та1985 роках.
   Як зазначав сам майстер, «Слово…» включилося в роботу над «Повістю минулих літ», допомагало розвити задум: в основу деяких ілюстрацій до «Слова…» був покладений принцип, який був розвинений в «Повісті…» - це зіставлення додаткової і головної ілюстрації на одному аркуші. Ілюстрації до «Повісті минулих літ» свідомо оповідні, розраховані на уважне і неспішне розглядання, бо й сам літопис є не звичайною літературою, а концентрованим викладом складної і драматичної історії народу. «Повість…» була проілюстрована у 1981році. Графічні роботи до величних пам’яток 12 століття стали великим досягненням у національному образотворчому мистецтві завдяки досконалості, тонкому відчуттю піднесеності та епічності творів та були відзначені Шевченківською премією у 1983 року. Крім того, в доробку Георгія Якутовича ‑ станкова серія «Старовинна українська музика» (1959 р.); серія листівок з українськими народними піснями на слова Шевченка «Літа орел, літа сизий», «Зоре моя вечірняя», «Із-за гаю сонце сходить», «Тече вода в синє море» (всі – 1964 р.); серія «Люди села Дземброня» (1988 р.), рисунки «Іспанські враження» (1990 р.), серія гравюр «Імпровізації» (1991-1992 рр.), цикл рисунків «Весна в Києві» (1993-1994 рр.).
  Своєю творчістю Георгій В’ячеславович Якутович стверджував: « Яскрава творчість художника тісно пов’язана з традиціями своєї нації». Видатний майстер помер у 2000році, але розпочате ним знайшло своє продовження у творах його учнів.

                                                                                       Олена Путра,
                                                                               науковий співробітник сектору  наукової
                                                                                       та просвітницької роботи. 


Strict Standards: Only variables should be assigned by reference in /home/admre181/public_html/plugins/content/mavikthumbnails/mavikthumbnails/highslide.php on line 51

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,