345 років від заснування Новгрод-Сіверської друкарні

   Неможливо оцінити всю значимість книжок і появу книгодрукування. Рукописні книги- це дуже кропітка, виснажлива робота. На одну книгу йшло дуже багато часу: і рік, і більше. Справжньою подією стало запровадження книгодрукування в Німеччині у середині XV ст. Воно швидко було запозичене практично всіма країнами Європи, у тому числі й Україною. Це значна віха в розвитку культури українського народу. Вперше друкована книга в Україні з’явилася у другій половині XVI ст.
   На кінці XVI-XVII століть, крім головних стаціонарних друкарень, що діяли у Львові , Острозі, Києво - Печерській лаврі - виникає чимала кількість пересувних та власних друкарень. Саме такою можна назвати друкарню Чернігівського єпископа Лазаря Барановича ,яку він заснував при Спасо-Преображенському монастирі в Новгороді — Сіверському. Це була перша стаціонарна друкарня на Лівобережжі. Лазар Баранович добре усвідомлював, що саме друковані книги, які виходили значно більшим накладом, ніж рукописні, були потужним джерелом духовності, освіти і сприяли утвердженню християнської моралі.

 

Сам Баранович мав велику охоту до писання, писав справді дуже багато. Він автор численних збірок проповідей, панегіричних передмов, українських та польськомовних віршів, але своєчасно друкувати писань своїх не мав де. Ось тоді , 1671 року, Баранович визнав за необхідне заснувати друкарню і доручив своєму писареві Семенові Ялинському зайнятися цією справою. Хоча з 1672 року Баранович оселився в Чернігові, місцем для друкарні було обрано його попередню резиденцію -Спасо -Преображенський монастир в Новгородку. В самому Чернігові на той час ще не знайшли відповідного приміщення для друкарні. Крім того, в околицях Новгородка були маєтки архієпископії, звідкіля друкарі забезпечувалися харчами й дровами. Комплектування друкарні тривало деякий час ( скоріш за все через невдалого управителя) і все ж таки наприкінці 1674 року вийшли з друку окремими брошурами проповіді Лазаря Барановича « Слово на Благовіщення», «Слово на св. Тройцю» і «Слово на Воскресіння». У 1675 році опублікована збірка віршів Барановича польською мовою «Filar wiary y grunt prawdy» і «Псалтир». Перелік книг виданий нашою друкарнею можна побачити в каталозі стародруків (1574-1700), який склали Яків Запаско та Я. Ісаєвич , а також у каталозі О.О.Гусевої« Украинские книги кирилловской печати XVI — XVIII вв.» Друкарня видала не багато книжок (23 видання) — це переважно твори літературного та богослужбового характеру самого Лазара Барановича та його друзів І.Галятовського , Д.Ростовського , О. Бучинського. Тираж видань доходив від 600 до 1500 тисячі примірників, а підручників від 3000 до 6000 тис. У нас також було видруковано «три тисячі книжечок, то єст Кграматички, Часловці, Елементарі» Йдеться про дуже популярні навчальні посібники, зокрема букварі кириличні та латинські. Це були малоформатні книжки, прибуток головним чином давали богослужбові книжки великого формату. Такими були лише три : Псалтир (1675 року), Анфологіон (1678 року) та Мінея(1678року). Як зазначає С.О.Клепіков більшість новгород – сіверських видань – це книжки невеликі за обсягом, середнього та малого формату , оздоблені досить скромно. В них кілька заставок , кінцівок , нескладних малюнків , ініціальних літер , подекуди – ілюстративна гравюра. В оформленні новгород-сіверських видань є риси , що зближують їх з київськими. Взагалі, майстри, котрі працювали в Новгород - Сіверському природно орієнтувалися на Київ , як на всеукраїнський центр друкарства. Завдяки невеликому числу видань можна з’ясувати повний асортимент типографського та графічного матеріалу , який використовувався в типографії за п’ять років її роботи, також новгород-сіверська друкарня відразу почала працювати і слов’янським і польським шрифтом.
Невідомо, як би склалася доля Новгород-сіверської друкарні, але у 1679 році Лазар Баранович зажадав сам пильнувати процес друкування, читати коректи, давати вказівки та іш. Пожежа, що сталася 7 липня того ж року знищила майже увесь Новгород- Сіверський, і це було останньою причиною прискорення переведення друкарні до Чернігова.
   Досить довгий час відзначалось широке використання Новгород-Сіверських стародруків в церквах північної Чернігівщини , тепер же книги Новгород- Сіверської друкарні зберігаються в архівах, експозиціях музеїв , бібліотеках Києва, Харкова, Львова , Чернігова ,міст ближнього зарубіжжя – Москви, Санкт –Петербурга , Вільнюсу та ін. На превеликий жаль , місто , в якому була заснована і працювала друкарня , не має жодного з її примірників, хоча Новгород-Сіверський період – це власне організаційний період друкарні, яка проявила себе на культурному полі вже в Чернігові.

  Олена Бунак
старший науковий співробітник
відділу давньоруської літератури

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,