Куліш і Українська культура

7 серпня виповнюється 200 років з дня народження П.О.Куліша – відомого українського письменника і поета, етнографа і фольклориста, історика, критика, перекладача, видавця, громадського діяча. Пантелеймон Олександрович залишив після себе велику творчу спадщину – романи «Чорна рада», «Алексей Однорог», кілька поетичних збірок - «Досвітки», «Дзвін», «Хуторні недогарки», «Хуторна поезія», оповідань, драматичних творів про часи козаччини, переспівів, дум, перекладів, праць наукового і публіцистичного характеру. Саме йому належить створення  першого українського  історичного роману, він першим переклав українською «Біблію», створив перший український правопис – так звану «кулішівку», яка стала основою сучасної  української мови. Оцінюючи творчість Куліша, поет і літературознавець М.Зеров назвав його одним з піонерів новітньої української  культури.   

                                                          

В часи існування СРСР за радянської ідеології Куліш позиціонувався як  послідовник українського буржуазного  націоналізму  і був майже забутий. Його ім’я не згадувалось, творчість не вивчалась. Кілька скупих рядків  інформації можна знайти  в енциклопедичній літературі. І тільки з отриманням Україною незалежності його ім’я поступово почало виринати з небуття.  

Хоч народився П.Куліш  в містечку Вороніж колишнього Глухівського повіту (зараз Шосткінський р-н,   Сумщина), ми можемо по праву вважати його і своїм земляком. П’ять років життя Куліша пов’язані з Новгородом-Сіверським, з його навчанням спочатку в повітовому училищі, а потім в чоловічій гімназії – одному з найкращих на той час учбових закладів. Саме в гімназії почалося його формування як майбутнього письменника. За спогадами М.К.Чалого, Куліш дивував легкістю письма і в «… продолжение нескольких часов исписывал целые страницы без малейших помарок». Тут почалося його знайомство з творчістю Пушкіна, Державіна, Жуковського, українських письменників  П.Гулака-Артемовського, Г.Квітки-Основ’яненка, М.Гоголя,  українським фольклором, зібраним колишнім випускником гімназії М.Максимовичем. Саме в гімназії відбулася і проба пера. Ним був написаний перший літературний твір «Циган», перероблений з народної казки, колись почутої від матері.

                                                                                                                                     

Чимало років пройшло з тих пір, коли вперше Панько Куліш для продовження освіти приїхав в Новгород-Сіверський. Багато подій - і драматичних, і трагічних - відбулося за цей час, багато вітрів перемін прошуміло над містом.  І все ж невблаганний час зумів зберегти кілька  об’єктів, які  існували в  часи його перебування тут. Одним з ним є Тріумфальна арка, яку юний Панько спостерігав кожного дня, йдучи на заняття. Значно пізніше Куліш буде згадувати про неї в поемі «Григорій Сковорода». Зберігся і Успенський собор, з дзвіниці якого він з своїм другом Семеном Глотовим малював новгород-сіверські пейзажі. Малювання було одним із захоплень майбутнього письменника. Багато малюнків, написаних аквареллю, дарувались гімназистам. Велика картина висіла в будинку вчителя латини І.Самчевського. Здається, якби долею не судилося Кулішеві стати письменником, він би став талановитим художником.                                                                                                                                 В недільні дні вчитель Ігнат’єв водив учнів на службу Божу в Спасо-Преображенський монастир – один з найдавніших монастирських комплексів України. Про монастир, його розташування, одного з настоятелів – Лазаря Барановича ­– письменник згодом буде згадувати у своїх творах.  

Науковцям музею разом з місцевими краєзнавцями вдалося встановити місця, пов’язані з проживанням Куліша в роки навчання. Одне з них – колишня Варваринська парафія. Варваринська церква, збудована в 1783 р., знаходилась за сучасною водонапірною вежею. Неподалік неї на узвишші, з якого видно було Десну, стояв будинок місцевої жительки, де Куліш жив в перший рік навчання. Друге місце – розташування будинку вчителя Я.Я.Ігнат’єва, у якого він жив в другій рік навчання, знаходиться майже на початку  вул. Казацької. Третє  – колишній маєток родини Цапеницьких. Тут жив приятель Пантелеймона племінник Цапеницьких Діонисій Підпружников, за яким по дорозі до гімназії заходив Куліш. Пізніше деякий час він також проживав в цій родині. Будинок Цапеницьких згорів під час пожежі в 1853 році. Потім тут було збудовано кілька нових.

Роки, проведені в Новгороді-Сіверському, залишили глибокий слід у житті письменника. Про них він буде згадувати в автобіографічних оповіданнях «Феклуша», «Яков Яковлевич», «История Ульяны Терентьевны». Про події, які відбувались на Сіверщині в 1604 р. в часи Смути, напише в романі «Алексей Однорог». Цей твір був одним з тих, які письменник надсилав Шевченкові в часи заслання Кобзаря в казахські степи. Роман викликав у Шевченка такі жваві уявлення, що Новгород-Сіверський наснився йому уві сні. Звичайно, ставши письменником, Пантелеймон Олександрович не міг не зацікавитися геніальною давньоруською пам’яткою «Словом о полку Ігоревім».  Він робить своє припущення стосовно жанру твору, називаючи його не поемою, піснею, билиною або плачем, а думою, яка дійшла в зміненому переписувачами вигляді, а автором «Слова» вважав одного з учасників походу. В своїй творчості письменник  неодноразово звертався і до образів твору, найчастіше, до образу Бояна і Ярославни, і до мотивів, символіки і лексики пам’ятки.                                                                                                                         

 Щоб відзначити ювілейний день народження видатного українця на високому державному рівні 19 червня 2018 року Верховною Радою України  була прийнята спеціальна Постанова, якою передбачено  ряд заходів.

                                                                              Ніна Авдієнко

                                                                             завідуюча краєзнавчим відділом музею

 

 

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,