До 100-річчя дня народження М.Г.Булахова.

 

 

 Михайло Гапейович  Булахов шістдесят років присвятив педагогіці. За його книгами вчилися десятки тисяч людей. Лінгвістичні праці білоруського вченого здобули йому славу в Україні,Росії, Польщі, Болгарії, Сербії, Словенії...  Інтелігентна, талановита, тактовна, чесна людина, на досвіді якої потрібно вчитися - таким був Михайло Гапейович.

Народився він 22 липня 1919р. у селі Маслак Горецького району Могилевської області в селянській родині. Після закінчення школи в 1935 році він пройшов навчання на шестимісячних підготовчих курсах і вступив на літературний факультет Могильовського державного педагогічного інституту. Після закінчення трьох курсів був направлений в Дулебненську школу Клічевського району  вчителем мови та літератури. В осені 1940 р. був призваний на фронт. Після звільнення в запас   Булахов повернувся на батьківщину в Горецький район, але там побачив лише попелище села, в якому до війни жили його батьки. Михайло Гапейович розумів, що зруйновану  країну потрібно починати  відновлювати з  системи освіти. Він вирішив поїхати до  Москви, щоб продовжити навчання в аспірантурі, проте вільних місць вже не було, тому майбутній доктор філологічних наук був змушений повернутися до Мінська, де йому запропонували посаду директора однієї з поліських шкіл. Михайло Гапейович відмовився від цієї пропозиції, тому що адміністративна робота його ніколи не приваблювала. До Мінська Михайло Гапейович  Булахов повернувся на  початку 1946 р. і вступив до аспірантури педінституту ім. А.М. Горького за спеціальністю «російська мова». У 1947 р. він був призначений на посаду асистента, потім - викладача, а після закінчення навчання - завідувачем цієї кафедри. У червні 1965 р. Михайло Гапейович  взяв участь у конкурсі на заміщення посади завідувача кафедри російської мови БГУ. У цьому закладі він веде  напружену дослідницьку роботу, підготувавши ряд монографій і навчальних посібників, не рахуючи багатьох статей, опублікованих у вітчизняних і закордонних виданнях. У 1952 році молодого дослідника-початківця привертає увагу пам’ятка давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім», яка в подальшому стає предметом його дослідження. Протягом подальших шістдесяти років напруженої науково-дослідної  та викладацької роботи вчений не раз звертався до улюбленого предмету своїх  наукових пошуків, досліджень. У нього близько 20 публікацій на теми «словіани» . І кожен новий підхід до цієї  теми вимагав довгої кропіткої роботи у вітчизняних та зарубіжних книгосховищах та архівах. Він відкривав нові, невідомі аспекти видатної пам'ятки давньоруської літератури. Пошукова робота його була направлена на  так звані темні місця в тексті пам'ятника. Результатом  пошуку нових фактів і документів було створення Михайлом Гапейовичем енциклопедичного словника «" Слово о полку Ігоревім " в літературі, мистецтві, науці».Його енциклопедична праця  отримала  високі оцінки наукової громадськості. Він був надрукований у 1989 році.  Всього в словнику  470 статей, що дозволяють уявити історію вивчення пам'ятника в нашій країні та кордоном. У статтях про перекладачів «Слова..» автор приводить фрагменти перекладів, що дає можливість наочно ознайомитися з творчим стилем перекладача. Всі статті містять  бібліографічну  інформацію, словник багато ілюстрований: він містить близько двохсот портретів перекладачів і дослідників , живописні роботи на сюжети  «Слова...», фотографії титульних аркушів багатьох видань пам'ятника. «Енциклопедія»  увійшла в число найбільш  авторитетних довідково -бібліографічних видань .  На цю книгу є близько 240 посилань в роботах  інших авторів. У 1990 році Михайло Булахов  був нагороджений медаллю, а потім і  орденом Франциска Скорини -за великий внесок у підготовку висококваліфікованих кадрів, значні успіхи в розвитку науки та активну культурно-просвітницьку діяльність. Помер Михайло Гапейович  5 травня 2012 р.

Світлана Темгеневська

науковий   співробітник відділу фондів

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,