Святкування Католицького Різдва

 

    Різдво Христове для всіх християн велике свято, і неважливо, протестанти, католики  чи православні - всі надають особливого значення святкуванню, в церквах проходить урочисте богослужіння, вдома -  збирається вся родина за святковим столом, свято супроводжується обрядовими  дійствами.  Більше ніж в 100 країнах світу Різдво є державним святом. Вже другий рік поспіль наша країна святкує Католицьке Різдво, що затверджене на державному рівні і є офіційним вихідним днем.  Хоча в Україні переважна більшість віруючих людей належить до православних християн, які святкують Різдво 7 січня , однак, на Західній Україні  проживає значна кількість католиків.         Поважаючи   як православні так і традиції інших віросповідань,   ми йдемо до взаємоповаги , порозуміння і   єднання нації.    

    

 Відомо, що святкування Різдва відноситься до 4 століття. Церковні і народні звичаї тісно переплелися у святкуванні цього свята як у православних так і у католиків.   Тому і традиції  мало у чому відрізняються, тільки день Різдва вираховується за іншим календарем, для православних  за юліанським, а для католиків – григоріанським.  Проте,  є деякі відмінності.

 Свято Різдва Христового  у католиків має 5 днів передсвята з 20 по 24 грудня і шість днів віддання. Напередодні  - дотримуються особливо суворого посту, що отримав назву святвечір, в цей день вживають  сочиво – зварені з медом пшеничні або ячмінні зерна.  За традицією, піст святвечора закінчується з появою на небі  першої вечірньої зорі. У надвечір’я свята згадуються  старозавітні події і пророцтва пов’язані з народженням Спасителя. Далі вся родина збирається за святковим столом, трапеза починається з молитви і читання уривку з Євангелії від Луки, де описується народження Ісуса. Після молитви всі члени родини ділять між собою прісний пшеничний хліб – облатку.  На столі у Святвечір переважають   пісні страви : мед, горіхи, сухофрукти, овочеві салати. обов’язковою стравою вважається риба – символ християнства.  Дещо відмінною  є традиція із поданням на святковий стіл, уже в сам день  Різдва  страв із птиці. У одних країнах це обов’язкова страва на столі, а в інших вірять, що це погана прикмета, бо удача відлетить. Також традиційно за різдвяним столом лишають одне порожнє місце для гостя. І хто б не завітав у цей вечір до будинку – стане бажаним гостем за столом.

   Різдвяні богослужіння відбуваються три рази: опівночі, на світанку і вдень, що символізує Різдво Христове в лоні Бога Отця, у лоні Богоматері і в душі кожного християнина.

  У ХІІІ столітті з’явився звичай  виставляти в храмах  для поклоніння ясла в яких  знаходиться фігура маленького Ісуса . Згодом ясла почали ставити не тільки в храмах , а і в будинках  перед Різдвом.  Домашні сантони  - макети в засклених ящиках зображують грот, в яслах лежить немовля Ісус , поруч Богоматір, Йосип, ангел, пастухи, що прийшли на поклоніння, а також тварини – бик, осел. Зображуються  також цілі сценки з народного побуту:  поруч із святим сімейством поміщають селян в народних костюмах .

  Наступного дня після свята прийнято  колядувати. В цьому обряді беруть участь як діти так і дорослі,   перевдягнені у різні костюми і маски ходять з піснями і добрими побажаннями господарям. У відповідь  колядники отримують подарунки : ковбасу, смажені каштани, фрукти, яйця, пиріжки , солодощі та інше, скупих господарів висміюють. Цікавим є обряд запалювання вогню в домашньому вогнищі – «різдвяне поліно».  Поліно урочисто, дотримуючись різних церемоній, вносили до хати, підпалювали, одночасно промовляючи молитву і вирізаючи на ньому хрест. Поліно посипали зерном. Поливали його медом, вином , маслом, клали на нього шматочки їжі, зверталися до нього як до живої істоти, піднімали на його честь келихи вина.

  Характерним елементом Різдвяних свят є звичай встановлювати в будинках прикрашені ялинки. Ця традиція зародилась у німецьких народів, в обрядовості яких символізується  з життям і родючістю.

  Святкування Різдва триває  до 1 січня, коли відзначається день пресвятої Богородиці.  Проте  сам різдвяний час продовжується аж до свята Хрещення. 

  Щодо атрибутів свята, то неодмінними елементами є: Різдвяний вінок, дзвіночок, ошатні свічки, подарунки, вітальні листівки, святковий стіл. Що стосується головних святкових страв, то в кожної народності вони традиційні. Наприклад: в Америці – індичка з журавлиним соусом, у Литві – кутя, страви з риби, в Данії – смажений гусак , або качка, рисовий пудинг, в Австрії та Угорщині – не готують птицю. Вважаючи, що так може відлетіти удача та щастя, у країнах Скандинавії – роблять м’ясні копченості та варять солодкий напій.

 Як бачимо дуже багато схожих традицій і обрядів  у святкуванні цього свята з православним Різдвом.

 Відмінності полягають у тому, що  у католиків Різдво є важливішим святом, Ніж Новий рік і саме на Різдво прийнято дарувати одне одному подарунки. Також прийнято з самого ранку відправлятись на святкову службу та на сповідь, адже вважається, що зустрічати свято потрібно з чистою душею. Особливу увагу приділяють  прикрашанню будинку .

                                                                                                 Світлана Приход

                                                                                      Молодший науковий співробітник                                             краєзнавчого відділу музею – заповідника «Слово о полку Ігоревім»

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,