Свято оновлення, молодості і краси. - Слово о полку Игоревім

Свято оновлення, молодості і краси.

 Одне з найзагадковіших та наймістичніших свят як в народному так і церковному календарі, що відзначаємо 7 липня  – Івана Купала  - Іоанна Предтечі.  Воно  поєднує в собі як язичницькі вірування та традиції так і християнські догми.

В дохристиянські часи слов’яни  відзначали свято Купала або Купайла. Головними персонажами якого були Купала  та Марена, що уособлювали чоловіче (сонячне) та жіноче (водяне) божества. Це було свято сонця, молоді, кохання і краси. Предки вірили в   магічну, життєдайну силу небесного світила, воно було одним з головних   елементів зародження життя.  Люди не дарма відзначали цей день і надавали йому особливої уваги, бо 7 липня – день літнього сонцестояння.  Сонце в цей день досягає найвищої точки і сили свого світіння.   Разом з тим це нагадування про те, що час рухається до зими і незабаром ночі ставатимуть довшими.

Свято Купала поєднує безліч обрядів і дійств. Вважалося , що в ніч з 6 на7 липня не можна спати,   начебто оживають всі потойбічні  сили: відьми, русалки, лісовики, водяні та ін..  Не можна було  купатися цієї ночі , бо нечиста сила може забрати з собою. А ось вдень,  7 липня, починали купатись, таким чином  очищували себе від гріхів .  Багато переказів і традицій свята пов’язані зі світом рослин. Трави і квіти зібрані цього дня наділені особливими цілющими і магічними властивостями., ним зцілювали хворих, поранених  людей і тварин. Обрядодійства носили характер очищення від усякої нечисті за допомогою вогню і води. Тому одним з найважливіших моментів цієї ночі вважали багаття. Воно було символом очищення , стрибаючи через нього люди вірили що можуть  позбутися хвороб, а ще спалювали у вогні одяг хворих, щоб недуга відступила. Також вважалось,  якщо закохані хлопець і дівчина,  узявшись за руки, стрибають через вогнище і   руки залишаються з’єднаними , то  одружившись - все життя проживуть разом  у мирі і злагоді. Обов’язково  стрибки через  купальське вогнище супроводжувались примовлянням «  на силу , на здоров’я, на красу, на врожай».    Важливим було в цей час   пошук пари   та створення сім,ї.  А ще,  вся молодь  приходила ввечері до води , дівчата плели вінки з квітів і трав, вставляли туди  запалені свічки, після чого вінки спускали  на воду і уважно за ними стежили:

-         якщо  вінок швидко відпливав від берега , це обіцяло  довге життя і щасливе заміжжя,

-         та, чий  вінок запливав якнайдалі, буде щасливішою за інших,

-         якщо  свічка горіла довше від інших, то  це символізувало довгі роки життя,

-         якщо  вінок тонув – дівчина  не  вийде цього року заміж, або  суджений розлюбить її.

 А ось коли забави  стихають,  люди від вогнища  запалювали свічки і на зроблених           зарання  кошиках – віночках  йшли  до річки, щоб  пустити їх водою  й ушанувати   предків. 

Вірили, що поєднання чоловічої та жіночої стихії  породжує життя.

    Ну і звісно,згідно народного повір’я в ніч на Купала розквітає папороть і квітне лише одну мить. Здобути цю  квітку важко, оскільки  її береже від людей нечиста сила, тому її йшли шукати парами. Хтось за допомогою квітки  хотів знайти скарб, а хтось  своє щастя. Також вірили – людина, яка знайшла скарб може розуміти мову тварин  та рослин.

В народі і зараз існує безліч приказок та прикмет.                                                                                              

Зелене Купало в літо упало.

Після Купала не треба жупана.

Купальська ніч зоряна – вродять гриби.

Дощовий день – на неврожай.

За християнським календарем  7 липня – Різдво Святого Іоанна Хрестителя ( Предтечі).  Тому після  прийняття християнства  - свято поєдналося з язичницьким. Вчений С. Килимник писав : « Найвище,  найвибуяліше свято, яким  закінчується літній сонячний цикл річних календарних дохристиянських свят – це свято молоді, хлопців та дівчат – Купало  або Купайло,  що з часом, після прийняття  християнства з’єдналося  із святом  церковним  -  народженням Іоана Хрестителя. Тому й носить  це свято подвійну назву – Іоана  Купала.  Купальська обрядовість та пісні належать ,  як гаївки та колядки, до  найдавніших часів,  до первісних поезій та ритуалів на честь життєподателя – сонця» . Та як відомо, це не  одне свято в християнському календарі, що поєднує  в собі християнські  та язичницькі вірування.

Іоанн Пророк – найбільший святий  в християнстві після Діви Марії. Він  був сином  священика Захарії  та праведної  Єлизавети. Посланий Богом, щоб приготувати вибраний народ до  визнання Ісуса Христа Месією.  Як оповідає  Євангеліст Лука,  що Архангел    Гавриїл ,  з’явившись його батькові  Захарії у храмі,  сповістив про народження у благочестивого  подружжя сина.  Іоанн народився за шість  місяців  раніше  Господа. За милістю  Божою, він уник смерті  серед тисяч  убієнних немовлят у Віфліємі. Святий Іоанн виріс у  дикій пустелі. Готуючи себе до   великого служіння  строгим життям – постом і молитвою.  Він залишався  пустельником  доти, поки   Господь не  призвав його в  тридцятирічному віці до проповіді.  Пророк з’явився на берегах Йордану, щоб  проповідувати народ про пришестя Христа. До ріки  перед святом  очищення сходився народ для омивання. Тут звернувся до них Іоанн, проповідуючи   покаяння та хрещення на  відпущення гріхів. Суть  його проповіді   полягає в тому, що  перш ніж одержати   зовнішнє обмивання, люди повинні  очиститись духовно.

Коли очікування  Месії  досягло   вищого ступеня, прийшов  до  Іоанна   на Йордан  хреститися Сам  Спаситель. Хрещення  Христа  супроводжувалось дивом -   Богоявленням (сходженням  Святого Духа у вигляді голуба та голосом Бога Отця з неба «Це  є Син Мій улюблений».   Хрещенням  Спасителя  Пророк Іоанн завершив своє   пророче служіння. 

Серед інших  святих  Іоанн Хреститель  має найбільшу пошану,   протягом  церковного року  на його честь святкують  шість дат: 20 січня – Собор Іоанна  Предтечі і Хрестителя Господнього,  6 жовтня – зачаття чесного , славного Пророка Предтечі і Хрестителя Господнього  Іоанна,  7 липня – Різдво Святого Хрестителя, 11 вересня – Усікновення голови Іоанна Предтечі, 8 березня -  перше та друге знайдення голови Іоанна предтечі, 7 червня – третє знайдення голови Іоанна Хрестителя.

Та Різдво найбільше з усіх свят на його честь.  Воно було введено  до християнського календаря на початку 4 століття. Цікаво, що  народна етимологія назви Купала спирається на  уявлення про те, що  Іван Хреститель  «купав» Ісуса , коли хрестив його.

     

                                               Молодший науковий співробітник краєзнавчого відділу  

                                               музею – заповідника «Слово о полку Ігоревім»            

                                               Приход С.М.                                                               

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,