День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.

1225 днів  і ночей -  з 22 червня 1941 року по 28 жовтня 1944 року  Україна перебувала безпосередньо у пеклі війни. Усе населення  - чоловіки і жінки, старики і діти були втягнені у її вир.  На території України радянські війська  втратили  6 млн. 616 тис.  чоловік.  Як знаки скорботи

– 28000 братських могил  на українській землі.  Мільйони  наших бійців загинули поза  Україною – на полях битв в Росії , Білорусі, Молдови, країнах Прибалтики, Польщі, Румунії, Угорщини, Австрії, Словаччини, Чехії та інших країнах.  2,2  - 2,5 мільйонами вимірюється кількість юних українців, які були вивезені  гітлерівцям до свого фатерлянду на примусові роботи  на користь  рейху.

 А як же насправді  починалася війна на території  СРСР? Чому, маючи перевагу над  німцями у танках  ( 12782 проти 4260), артилерії  (53400 гармат проти 47200 ), літаках ( 10266 проти 3275)  і тільки поступаючись численністю особливого складу ( 3,3 млн. проти 5,5 млн. німців) Червона Армія терпіла одну поразку за іншою.

 Як на це відповідають  ряд вчених – істориків , серед яких  кандидат історичних наук Мирослав Морозов. Для війни з СРСР крім перелічених вже військових сил Німеччина мала  на меті  передову теорію «бліцкригу» -  блискавичну війну. Її суть, не у захопленні  території противника , а у  розгромі її армії . Так сталося з Польщею, Францією, так мало бути із з СРСР.  План «Барбаросса»  передбачав знищення радянських військових сил у короткі строки, щоб СРСР не встигла мобілізувати  свої резервні сили.

 Ось наприклад,  на кордоні з Польщею ( яка вже була захоплена Німеччиною)   розташовувалась  радянська стрілецька дивізія , яка входила до складу  армії. Проти неї  з іншої сторони  кордону  -  німецька танкова дивізія .  О 3 год. 20хв.  1941 року, за 10 хвилин до початку артпідготовки, німці захоплюють  автомобільний  міст,  потім  починають наводити наплавний і  понтонний мости  через  річку. Тут  же вони викидають   вночі парашутистів, які  перерізають  лінії зв’язку.  Що  робити командиру радянського полку, якщо гарнізон містечка почали  обстрілювати ?   Треба  розпечатати  секретний пакет  , підняти  гарнізон по тривозі  і одержати  від командування боєприпаси.   Але розпоряджень від командування  нема, бо  німцями знешкоджено  зв'язок.  Тому, на власний розсуд,  командир полку виводить  свій військовий  склад на позиції біля державного кордону, діючи за планом прикриття. Але  відразу  його полк буде  атакований у дуже  незручному  для оборони місці  і знищений.  О 5-й – 6-й годині  ранку,   шляхами у тилу радянських військ,  проїдуть  німецькі мотоциклісти із  розвідувального батальйону  німецької танкової дивізії.    Якщо вони  зустрінуть  міцну оборону - повертаються  за підмогою у вигляді піхотного  або танкового полку. Якщо цього  мало, то  піднімають у повітря  свою авіацію.  Після бою  німці знищували осередки нашої оборони.    За статистикою  першого року війни, тільки 10%  втрат  Червоної Армії несли  у боях  на позиціях і 90%  -  у ході відступу.  Якщо  один із полків Червоної армії утримувалися на позиції, то потім  у них закінчувалися боєзапаси і німці просто  їх оточували.

Танки у складі головної ударної сили  Червоної Армії , а  це механізовані корпуси, були на позиціях другого ешелону. Тому мали  вигідні розташування для контратак. Наприклад, у Західній Україні було  розташовано 4 мехкорпуси – 3500 танків.  Вже на 4-й день війни  вони повинні були нанести контрудар  по німцям ,   для цього  треба подолати   150 – 200 км., але до місця  бою дійшло 1900 танків, інші вийшли зі складу по технічним причинам. Однією з причин таких втрат вважається випуск нових танків Т-34 , а запчастини до старих – перестали випускати.

Але повертаємося до тих 1900 танків, дібравшись до місця зіткнення  у них закінчилося пальне, у вирі бою про це  забули. У СРСР  на випадок війни планували вилучати  автотранспорт  з народного господарства, на це відводилось  два тижні, зробити  цього не встигли. Тому екіпажі  танків спалили техніку й пішли у ліси.

 А куди поділася радянська авіація? Наприклад , на 22 червня  1941 року у прикордонних округах  було розташовано на аеродромах 4700 винищувачів, це більше ніж у гітлерівському « люфтваффе». Але  за ними закріплено  лише 3000 екіпажів. У результаті 1700 радянських літаків, до яких не вистачало пілотів, були  знищені при відступі.

Зіставляючи усі ці факти треба додати, що у 1941 році Червона Армія несла великі поразки, через зневажливе ставлення до  дрібниць, які не вимагали великих матеріальних затрат. Скільки  коштує  польова  радіостанція у порівнянні  з танком ?  Війна показала, якщо  цієї радіостанції нема, ціна буде високою. Інший приклад, СРСР витратив великі кошти на армади літаків, але  поскупився на зенітні установки. В результаті 22 червня 1941 року  радянські аеродроми залишилися без прикриття.

Користуючись військовою мовою у 1941 році  у СРСР не було досвіду організації взаємодії різних видів  військ  збройних сил.  На катастрофічно  низькому рівні знаходилась організація військового управління зв’язку  тилового забезпечення.     Ці «другорядні» питання не були взяті до уваги керівництвом країни.

Аналізуючи дані, бачимо, що  прорахунки  на початку війни  призвели до величезних   втрат: людей, території, майна.  Ціною мільйонів життів та завдяки героїзму захисників вдалося зупинити , а потім розгромити гітлерівську Німеччину.

 

Старший науковий співробітник

краєзнавчого відділу

музею - заповідника «Слово о полку Ігоревім»

Провозін П.В.

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,