Їх покликання медицина
Стало доброю традицією святкувати день медичного працівника третьої неділі червня. Лікарі, медичний персонал – це люди , які самовідданою, невтомною працею щоденно допомагають, лікують, рятують життя. Їх професія , мабуть, найбільш жертовна, благородна і потрібна людям. Слово «медицина»
походить від латинського словосполучення ars medicina - «лікувальне мистецтво» або « мистецтво зцілення». Недарма людей з медичною освітою завжди шанували, вважали їх першими і неодмінними помічниками, тими, хто дарує надію на одужання та здоров’я, а лікарську справу називали «професією від Бога».
Наша сіверська земля зростила цілу плеяду лікарів, що мають світове визнання. Вони своєю працею внесли вагомий внесок у розвиток медичної науки. Їх досвідом та науковими відкриттями користуються і зараз в медицині.
Про династію лікарів Тур з Новгорода – Сіверського знають вчені в багатьох країнах світу. Тур Федір Євдокимович народився в нашому місті в 1866 році. В десятирічному віці вступає на підготовче відділення Новгород-Сіверської чоловічої гімназії, але в 5-му класі вимушений був залишити навчання (через незалежний характер), екстерном складає іспити за повний курс в Чернігові. В 1884 році вступає на природниче відділення фізико-математичного факультету Санкт – Петербурзького імператорського університету. Там він зацікавився фізіологією, його вчителями стали відомі вчені – фізіологи І.М. Сеченов, М.Є. Введенський . Через п’ять років Ф.Є. Тур захищає дисертацію: « Об изменениях эффектов тетанизации мышцы от прохождения волны возбуждения» отримавши звання кандидата природничих наук. Працює в фізіологічній лабораторії університету. В 1894 році отримує звання магістра зоології та фізіології. Як людина енциклопедичних знань Ф. Є.Тур викладав географію, природничу історію, анатомію і фізіологію у різних учбових закладах Санкт – Петербурга. У 1902 році вчений перебуває у відрядженні за кордоном в Німеччині та Австрії, вдосконалює знання з фізіології , займається практикою. Займаючи активну громадську позицію був одним з організаторів жіночого педагогічного інституту в Санкт- Петербурзі. Викладав там анатомію та фізіологію, згодом очолив кафедру природничого відділу інституту. В буремні часи 20-х років минулого століття вчений не покидав наукової діяльності, прикладав всі зусилля для збереження і популяризації набутого досвіду і знань . Займав декілька посад у вищих учбових закладах міста . У 1931 році очолює кафедру фізіології у ІІ –му Ленінградському медичному інституті де і працював до виходу на пенсію.
Ф.Є. Тур - автор більше 100 наукових праць, значна частина з яких присвячена медицині. Серед вченого світу він був одним з найавторитетніших біохіміків та фізіологів. Помер у 1942 році в блокадному Ленінграді.
Продовжив справу батька син, Тур Олександр Федорович. Народився в Новгороді – Сіверському у 1894 році, хоча сім, я проживала в Санкт-Петербурзі, але місцем народження Олександра стала мала батьківщина рідних. Незабаром хлопчика забирають до Петербурга. Зростаючи в сім,ї професора, не дивно, що юнак з відзнакою закінчив гімназію і в 1911 році вступає до імператорської військово – медичної академії. Серед викладачів Олександра Федоровича були світила вітчизняної медицини - І.П.Павлов, О.О.Максимов , М.В.Яновський та ін. Через рік після початку Першої світової війни О. Тур разом з іншими студентами опинився в діючій армії. Назначений лікарем шпиталю Новогеоргіївської фортеці. В ході військових дій фортеця була захоплена кайзерівськими військами Весь гарнізон потрапив у полон , так більше двох років О.Ф.Тур перебував у полоні. Тільки в 1918 році повернувся на батьківщину, закінчив академію. Високі бали дозволили Олександру Федоровичу взяти участь в конкурсі «для оставления в академии с целью подготовки к научной деятельности». Він обирає кафедру дитячих хвороб професора О.М.Шкарина ( один з перших педіатрів Російської імперії). Але в країні йшла Громадянська війна, і молодого лікаря знову відправляють в діючу армію. І тільки в травні 1921 року А.Ф. Тур повернувся до занять в академії. В тому ж році призначений ординатором дитячої клініки. Згодом - молодшим викладачем кафедри, потім асистентом. У 1924 році захищає дисертацію «Протеинотерапия и её влияние на организм ребенка» на ступінь доктора медицини. В період з 1924 по 1930 роки вчений опублікував 21 наукову роботу. В 1926 році за роботу «Практическая гематология детского возраста» отримав премію ім. К.А.Раухфуса (Золотой стетоскоп). В 1930 році О.Ф.Тур після присвоєння професорського звання очолив кафедру фізіології , гігієни та дієтики молодшого дитячого віку, при інституті Охорони материнства і дитинства. Тридцяті роки були плодотворними для вченого, виходить декілька монографій з педіатрії, саме в цей час визначаються основні напрямки його наукової діяльності. В 1935 році при Ленінградському педіатричному медичному інституті вперше в світі почалась підготовка дитячих лікарів первинної педіатричної освіти. Окрім викладацької діяльності О.Ф.Тур багато часу приділяв питанню методики викладання. У важкі роки війни він не покидав своєї роботи, продовжував керувати кафедрою, займався лікарською і науковою діяльністю. В умовах блокади Ленінграду науковці інституту взялись за розробку рецептур суміші для вигодовування немовлят та дітей молодшого віку. У липні 1942 року О.Ф.Тур разом з ректором інституту очолює Раду дитячого харчування . У цей час він постійно виступає з рекомендаціями для матерів, соціальних і медичних працівників з метою збереження життя та здоров’я дітей у важких умовах блокади. Ленінградський Горздраввідділ призначає професора на посаду головного педіатра міста. Підсумком роботи педіатрів за роки блокади О.Ф.Тур узагальнив в двох збірках «Вопросы педиатрии в годы блокады Ленингада» (1944р. 1946р.). У 1945 році О.Ф.Тур був обраний членом – корреспондентом Академії медичних наук СРСР , а в 1952 – академіком. Протягом 30 - ти років очолював кафедру педіатрії. Завдяки зусиллям вченого у 60-ті, 70-ті роки з’явилися окремі напрямки в педіатрії - гематологія, ендокринологія та неонатологія. Колектив однодумців професора називали «Школа академіка Тура». Його по праву вважають одним із засновників педіатричної освіти. Він є автором більше 250 наукових та науково просвітницьких праць, 7 монографій, довідників, 3 підручників та 4 посібників. Мав ряд високих нагород , Був почесним членом Чехословацького медичного товариства ім. Я.Пуркине, членом наукових товариств педіатрів Болгарії, Угорщини, Італії. Помер славетний вчений в 1974році.
Відомою в медичних колах була і молодша сестра Олександра Тура Антоніна (Олександра) Федорівна Тур. Вона обрала фах лікаря – терапевта. Довгий час працювала в Ленінградській медичній клініці відомого професора Н.Ф.Ланга. У 1930-х роках була завідуючою єдиним у СРСР електрокардіографічним кабінетом. Була професором кафедри факультетської терапії 1-го Ленінградського медінституту.
Важко переоцінити внесок в медичну науку цієї родини. І не важливо де вони працювали і робили свої відкриття та досягнення, ми пишаємося тим, що вони є вихідцями з Новгорода – Сіверського.
Молодший науковий співробітник
краєзнавчого відділу
музею – заповідника «Слово о полку Ігоревім»
Приход С.М.