Їх покликання медицина

Стало доброю традицією святкувати день медичного працівника третьої неділі червня. Лікарі, медичний персонал – це люди , які самовідданою, невтомною працею щоденно допомагають, лікують, рятують життя. Їх професія , мабуть, найбільш жертовна, благородна і потрібна людям. Слово «медицина»

походить від латинського словосполучення ars medicina  - «лікувальне мистецтво» або « мистецтво зцілення». Недарма людей з медичною освітою  завжди шанували, вважали їх  першими і неодмінними помічниками, тими, хто дарує надію на одужання та здоров’я, а лікарську справу називали  «професією від Бога».

Наша сіверська земля зростила цілу плеяду лікарів, що мають світове визнання. Вони   своєю працею  внесли вагомий внесок  у розвиток медичної науки. Їх  досвідом  та науковими відкриттями  користуються і зараз в медицині.

Про династію лікарів Тур  з Новгорода – Сіверського знають  вчені в багатьох країнах  світу. Тур Федір Євдокимович народився в нашому місті в 1866 році. В десятирічному віці вступає на підготовче відділення  Новгород-Сіверської чоловічої гімназії, але в 5-му класі  вимушений був залишити навчання (через незалежний характер),  екстерном складає іспити за повний курс в Чернігові. В 1884 році  вступає на природниче відділення фізико-математичного факультету Санкт – Петербурзького імператорського університету. Там він зацікавився  фізіологією, його вчителями стали відомі вчені – фізіологи  І.М. Сеченов,  М.Є. Введенський . Через п’ять років Ф.Є. Тур захищає  дисертацію: « Об изменениях эффектов  тетанизации мышцы от прохождения волны возбуждения»  отримавши   звання кандидата природничих наук. Працює в фізіологічній лабораторії  університету. В 1894 році отримує звання магістра зоології та фізіології. Як людина енциклопедичних знань Ф. Є.Тур викладав  географію, природничу історію, анатомію і фізіологію у різних учбових закладах Санкт – Петербурга.   У 1902 році  вчений перебуває  у відрядженні за кордоном в Німеччині та Австрії, вдосконалює знання з фізіології , займається практикою.  Займаючи активну громадську позицію був одним з організаторів жіночого педагогічного інституту в Санкт- Петербурзі.  Викладав там анатомію та фізіологію, згодом очолив кафедру природничого відділу інституту. В  буремні часи 20-х років минулого століття вчений не покидав наукової діяльності, прикладав  всі зусилля  для збереження і   популяризації набутого досвіду і знань . Займав декілька посад у вищих учбових закладах міста .  У 1931 році очолює кафедру фізіології у ІІ –му  Ленінградському медичному інституті де і працював до виходу на пенсію.

Ф.Є. Тур  - автор  більше 100 наукових праць, значна частина з яких присвячена медицині. Серед  вченого світу  він був одним з найавторитетніших біохіміків та фізіологів. Помер у 1942 році в блокадному Ленінграді.

Продовжив справу батька  син, Тур Олександр Федорович. Народився в Новгороді – Сіверському у 1894 році, хоча сім, я проживала в Санкт-Петербурзі, але місцем народження  Олександра стала мала батьківщина рідних. Незабаром хлопчика забирають до Петербурга.   Зростаючи в сім,ї   професора,  не дивно, що юнак з відзнакою закінчив гімназію  і в 1911 році вступає до імператорської військово  – медичної академії. Серед викладачів  Олександра Федоровича були світила вітчизняної медицини -  І.П.Павлов, О.О.Максимов , М.В.Яновський та ін.     Через рік після початку Першої світової війни  О. Тур разом з іншими студентами опинився  в діючій армії. Назначений лікарем шпиталю  Новогеоргіївської фортеці. В ході військових дій фортеця була захоплена  кайзерівськими військами  Весь гарнізон  потрапив у полон , так  більше двох років  О.Ф.Тур перебував у полоні.  Тільки в 1918 році повернувся на батьківщину, закінчив академію. Високі бали  дозволили Олександру Федоровичу взяти участь в конкурсі «для оставления в академии с целью подготовки к научной деятельности». Він обирає кафедру дитячих хвороб  професора  О.М.Шкарина ( один з перших педіатрів Російської імперії). Але   в країні йшла Громадянська війна, і молодого лікаря знову відправляють в діючу армію. І тільки в травні 1921 року  А.Ф. Тур повернувся до занять в академії.  В тому ж році  призначений ординатором дитячої клініки. Згодом  - молодшим викладачем кафедри,  потім асистентом. У 1924 році захищає  дисертацію «Протеинотерапия и её влияние на организм ребенка»  на ступінь доктора медицини.  В період з 1924 по 1930 роки  вчений опублікував  21 наукову роботу. В 1926 році  за роботу  «Практическая гематология детского возраста»  отримав премію ім. К.А.Раухфуса (Золотой стетоскоп). В 1930 році О.Ф.Тур  після присвоєння професорського звання  очолив  кафедру  фізіології , гігієни  та дієтики молодшого дитячого віку,  при інституті Охорони  материнства і дитинства. Тридцяті  роки   були  плодотворними  для вченого, виходить декілька монографій  з педіатрії, саме в цей час  визначаються  основні напрямки  його наукової діяльності.  В  1935 році  при   Ленінградському  педіатричному медичному інституті вперше в світі почалась підготовка  дитячих лікарів  первинної педіатричної освіти. Окрім  викладацької діяльності  О.Ф.Тур  багато часу приділяв  питанню  методики  викладання. У важкі роки війни   він не покидав своєї роботи, продовжував керувати кафедрою, займався лікарською і науковою діяльністю. В  умовах блокади Ленінграду  науковці інституту  взялись за розробку рецептур суміші для вигодовування немовлят та дітей молодшого віку. У липні 1942 року О.Ф.Тур  разом з ректором інституту очолює  Раду  дитячого харчування . У  цей час він постійно  виступає з рекомендаціями  для матерів, соціальних і медичних працівників з метою збереження життя та здоров’я дітей у важких умовах блокади.  Ленінградський Горздраввідділ  призначає  професора на посаду головного педіатра міста. Підсумком роботи педіатрів за роки блокади  О.Ф.Тур  узагальнив в двох збірках «Вопросы педиатрии в годы  блокады Ленингада»  (1944р. 1946р.). У 1945 році О.Ф.Тур був  обраний членом – корреспондентом  Академії медичних наук СРСР ,  а в 1952 – академіком. Протягом 30 - ти років  очолював кафедру педіатрії. Завдяки зусиллям вченого  у 60-ті, 70-ті роки  з’явилися  окремі напрямки в педіатрії  - гематологія, ендокринологія та неонатологія.  Колектив однодумців професора називали  «Школа академіка Тура». Його по праву вважають одним із засновників педіатричної освіти.  Він є автором  більше 250 наукових та науково просвітницьких праць, 7 монографій, довідників, 3 підручників та 4 посібників. Мав ряд високих нагород , Був почесним  членом Чехословацького медичного  товариства ім. Я.Пуркине,  членом наукових товариств педіатрів Болгарії, Угорщини, Італії. Помер славетний  вчений в 1974році.  

Відомою в медичних колах була і молодша сестра  Олександра Тура  Антоніна (Олександра) Федорівна Тур.   Вона обрала фах лікаря – терапевта. Довгий час працювала в  Ленінградській  медичній клініці  відомого  професора Н.Ф.Ланга.  У 1930-х роках була завідуючою єдиним  у СРСР електрокардіографічним кабінетом.  Була професором кафедри факультетської терапії  1-го Ленінградського медінституту.                                           

Важко переоцінити  внесок в медичну науку  цієї родини. І не важливо де вони працювали і робили свої відкриття та досягнення, ми  пишаємося тим, що  вони є вихідцями з Новгорода – Сіверського.

 

Молодший науковий співробітник

краєзнавчого відділу 

музею – заповідника «Слово о полку Ігоревім»

Приход С.М.

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,