На Йордані Ісус Христос хрестився. - Слово о полку Игоревім

На Йордані Ісус Христос хрестився.

Йордана (або Ордана, Водохреща, Богоявлення) – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні християни відзначають 19 січня. З цим святом пов’язується хрещення на Йордані Ісуса Христа.

 

Після досягнення 30-річного віку, Ісус Христос прийняв хрещення у річці Йордан. Коли він вийшов на берег, то почув, як з небес Бог-Батько назвав його сином. На нього зійшов Святий Дух у образі голуба. Від цієї події і пішла назва Богоявлення, Як вважають православні віруючи, саме  це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Саме в цей день Бог з»явився у трьох образах: Бог Отець – у голосі, Син Божий – у плоті, Дух святий – у вигляді голуба.

Саме на Водохрещу з опівночі і до опівночі вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні і душевні хвороби. Саме в цей день в усіх містах і селах у церквах святять воду. З давніх часів люди вважають цю воду спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. До цього часу залишається загадкою, чому хрещенська вода не псується, не має запаху і зберігається протягом року. Багато хто вважає, що цьому сприяють іони срібла від хреста, який занурюють у воду під час освячення.

Вечір напередодні Водохреща називається Голодною кутею. Протягом цього дня віруючи нічого не їдять - постують. З настанням вечірньої зорі сідають до столу, до якого подаються пісні страви – смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці та олії, кутю та узвар. Повечерявши, всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху хлібину, «щоб хліб родився».

Зранку на другий день всі ідуть у церкву святити воду. З цієї води починається потім трапеза, нею господар дому кропить всіх членів родини, хату, інші будівлі, криницю.

За давнім звичаєм церемонія освячення води відбувається на берегах річок, озер, ставків. Напередодні Йордану з льоду вирубають великий хрест «Йордан». Його ставлять поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлюють вертикально і обливають буряковим соком. Хрест часто прикрашали барвінком та гіллям сосни. З давнього часу у день водосвяття у містах і селах влаштовували багатолюдні хресні ходи до річок. Учасники цих процесій несли ікони і церковні корогви, запалені «трійці» - три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику та інших квітів. Сам процес водосвяття супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями. Випускалися в небо голуби, прикрашені кольоровими стрічками з паперу. Під час занурення у воду хреста силою Святого Духа відгонилася всяка нечисть.  Після освячення води, сміливці-відчайдухи купалися у прорубу, щоб бути здоровими і очиститися від гріхів колядування, ряження, гадання, без яких не було святок.

Цікаві прикмети цього дня: цей день ясний – хліба будуть чисті; йде лапатий сніг – на врожай. До цього дня жінки намагалися не полоскати в річці білизну, бо там чорти сидять і можуть вчепитися.

За церковною традицією, на другий день після великого свята Хрещення згадується та особа, яка зіграла велику роль в цьому святі. Тому під час церковних служб 20 січня християни згадують Іоанна Хрестителя.

Після  Водохрещ розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралася на вечорниці, сім’ї влаштовували складчини та ходили один до одного у гості, щоб наблизити весну.  

 Павло Провозін,

ст.. науковий співробітник

краєзнавчого відділу музею-заповідника

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,