Винахідник гвинтокрила з Новгорода-Сіверського.

12 квітня громадськість України відзначатиме Всесвітній день авіації і космонавтики. У зв’язку з цим хочеться згадати нашого земляка Миколу Івановича Сорокіна. Народився він у Новгороді-Сіверському. Після закінчення чоловічої гімназії, поступив на фізико-математичний факультет Петербургського університету, Та вабило його небо.

Під час літніх вакацій Микола Сорокін займався авіамоделюванням дома. Хотілось створити  гвинтокрил. Працюючи в авіаційному відділенні Російсько-Балтийського вагонобудівного заводу в Ризі, який в 1912 році очолив Ігор Сікорський, продовжував свої досліди і набуватись досвіду. Згодом закінчив першу в Росії льотну школу, а за нею Вище технічне училище в Бельгії, де навчався два роки. Повернувся в Росію з початком Першої світової війни. У дослідних роботах йому допомагав з крес-леннями слюсар Василь Кузнєцов, який загинув у катастрофі в 1922 році.

У часи Першої світової війни свої гвинтокрили почав будувати Ігор Іванович Сікорський. Але у його перших вертольотів підйомна сила була недостатньою для польоту, і апарат просто не міг відірватися від землі. Перший вертоліт він збудував у 1909 році, другий – в 1910-му, за тою ж схемою. Машина вже могла відірватися від землі, але без пілота. Побудова гвинтокрила на початковому етапі мала безліч проблем, які не віршувались одразу. Однак, бажання скоріше піднятися у повітря на власноруч збудованому гвинтокрилі переключать старання Ігоря Сікорського на розробку літаків, де у той час було досягнуто певних успіхів іншими конструкторами.

На відміну від Ігоря Сікорського, Микола Сорокін продовжував працювати над розробкою свого гвинтокрила, який мав ще складнішу схему. Такий факт дослідники встановили з фотографій родинного альбому Сорокіних, який допоміг відтворити дослідні роботи Миколи Івановича з конструювання власного виробу – гвинтокрила у Новгороді-Сіверському у 1911 році.

Частину деталей свого літального апарату Микола Сорокін вивіз з Санкт-Петербурга, де у 1910 році були завершені роботи з будування гвинтокрила, який до цього фінансувало військове відомство. Микола Іванович продовжував роботу над удосконаленням конструкції у недавно збудованій садибі на березі Десни. До процесу він залучив фахівців і робітників.

Розробка літального апарату зацікавила багатьох сучасників Миколи Сорокіна. У Новгороді-Сіверському побували Ігор Сікорський та Борис Миколайович Юр’єв. Про це свідчить одне з сімейних фото, де вони втрьох зображені поруч. Згодом Б.М.Юр’єв зробив розрахунки схеми вертольота М.Сорокіна.

На початку 1917 року Микола Сорокін жив у Новгороді-Сіверському. У цей час він відійшов від будівництва гвинтокрила й почав займатися комерційною діяльністю. 12 січня 1917 року він надіслав міській думі заяву про одержання дозволу на встановлення нафтового двигуна на будівлі трикотажно-панчішної фабрики, прибудованої до його садиби. І цю згоду він отримав.

Родині Сорокіних належала мережа кінного транспорту Новгорода-Сіверського. Іван Сорокін (брат Миколи) був власником першого у місті легкового автомобіля. На жаль, подальша доля Миколи Сорокіна невідома. Знаємо лише, що конструктор Ігор Сікорський емігрував у США в 1919 році, де в 1922 році заснував власну фірму. Під його керівництвом були побудовані пасажирські та військові літаки і вертольоти. В 1971 році він помер всесвітньо відомим конструктором. Інший знайомий Миколи Сорокіна – Борис Юр»єв (1889-1957) – став відомим радянським вченим в галузі аеродинаміки та авіації АН СРСР (1943), генерал-лейтенантом інженерно-технічної служби (1944), лауреатом Державної премії СРСР (1943, 1946), мав праці з теорії повітряного гвинта та конструювання гвинтокрилів.

Відомий і той факт, що брат Миколи Сорокіна Іван, за свідченнями краєзнавця С.С.Воїнова,зібрав власний літак і намагався піднятися на ньому в небо. Але ця спроба вияви-лася невдалою. Літак упав поблизу села Остроушки, перелетівши Десну.

Після тих подій пройшло вже багато часу, але лише нещодавно жителі Новгород-Сівер-щини дізнались про славетні винаходи наших земляків Миколи і Івана Сорокіних, хоч і не всі сторінки їх біографій допоки відомі. Одна з вулиць міста нещодавно отримала назву сім’ї Купців Сорокіних. Родичі їх нині проживають у Києві, але побували в нашому місті.

 

 Павло Провозін,

ст.. науковий співробітник

краєзнавчого відділу

музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім».

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,