Новгород-Сіверський театральній. Маленька сторінка історії.

27 березня світ відзначає День театру.  Театральне мистецтво – один з найдавніших видів мистецтва. Воно бере початок із сивої давнини і, поступово вдосконалюючись, доходить до нашого часу. Бродячі театральні трупи в Україні почали зв’являтися в ХУІІІ столітті, а вже на початку ХІХ  почали  виникати і театри. Крім існуючого  у Львові, в цей час зв»явилися театри в Києві, Одесі, Полтаві, Харкові та інших містах. Вони вже мали свої приміщення. 

В другій половині ХІХ – на поч. ХХ століть розвиток театрального мистецтва набуває вже більш масштабного розквіту. Створюються аматорські гуртки, самодіяльні театри, які з часом переростають у професійні. Вони ставали школою  розвитку сценічної майстерності для тих, хто, не уявляючи свого життя без театру, згодом ставав професійним театральним діячем. Не винятком був і Новгород-Сіверський, театральні традиції якого беруть початок у ХУІІІ столітті. Вже тоді населення міста могло спостерігати вистави вертепу – українського лялькового народного театру. В другій половині ХІХ століття при чоловічій гімназії  працював самодіяльний музично-драматич-ний театр, основу якого складали вчителі та гімназисти. Та особливого розвитку театральна діяльність набула на початку ХХ століття, коли з Москви до міста повернувся А.А.Ассінг, закоханий у театральне мистецтво. Він створює спочатку аматорський музично-драматичний гурток, а згодом і театр, що отримав назву Художній, за аналогією з МХТом, який мав можливість відвідувати і спостерігати за роботою акторів, коли навчався у Москві. Спочатку спектаклі відбувалися в Літньому театрі міського парку  по вулиці Козацькій, а з будівництвом нового приміщення для театру з»явилася можливість не тільки розширити репертуар, а й запрошувати для участі  поряд з акторами-аматорами професійних акторів. Так в 1911 році свою професійну діяльність на сцені місцевого театру розпочала група молодих акторів - випускників Адашевської школи-студії, які приїхали на запрошення А.Ассінга. Саме в нашому міста розпочав свою не тільки акторську,а  і режисерську діяльність Є.Вахтангов, тут набували акторського досвіду Серафіма Бірман, Лідія Дейкун, Ванда Глеб-Кошанська, Володимир Корольов та ін. Про свій перший театральний сезон Вахтангов писав 8 липня 1911 року у листі до режисера МХТу Л.Сулержицького: «Зіграли ми дев»ять спектаклів. Залишилося ще три. Якби Ви бачили «Вогні», залишились би задоволені: і темп, і настрій, і паузи, і чіткість, і почуття – багато почуттів. Решта гірше. Та все ж добре. Ходять на наші спектаклі охоче. Було вже три повні збори. Антрепенер задоволений: у нього ще ніколи не було таких хороших справ». Згадуючи Новгород-Сіверський тих часів сценарист і драматург Хрисант  Херсонський у книзі «Вахтангов» писав: «Трогательно живописный Новгород-Северський, один из древнейших городов Руси, оказался удивительно театральным. С гордостью хранит он культурные традиции». З часом на підмостках театру виступали і досвідчені актори –  І.Уралов, М.Чехов, А.Коонен, О.Дикий, С.Гіацинтова, В.Таіров,  К.Корнакова, Є.Уварова, Щирський, інші актори МХТ, театру ім..Горького, Камерного театру.Не злічити, скільки вистав побачили і новгород-сіверці, і навколишні села в ті роки. Це були спектаклі на твори українських, російських, зарубіжних класиків – М.Гоголя, І.Котляревського, О.Островського, Г.Зудермана, Є.Чирикова, Д.Пшибишевської, Диккенса, та ін. З 1919 року аматорський театр став державним.                                                                                                        Новгород-Сіверський театр дав путівку на професійну сцену і нашим землякам. Серед них Журавльов Вячеслав Олександрович. Його театральне життя почалося в 1919 році з невеликих ролей у виставах «Ревізор» М.Гоголя, «Не все коту масленица» О.Островського, «Сверчок на печи» Диккенса. Згодом отримує роль Виборного в «Наталці-Полтавці» Котляревського. З 1921 року Журавльов грає на сцені Державного Українського театру  в Москві ту ж саму роль Виборного та  Карася чи султана в п»єсі Гулака-Артемовського «Запорожці за Дунаєм».  Далі був Московський театр Укрмуздрами, де він виконує ведучі ролі репертуару.  В 1934 р.   стає режисером  Донбаського Українського театру в м.Сталіно (Донецьк), а повернувшись через рік до Москви, працює в Театрі юного глядача, Московському театрі мініатюр,  Московському обласному театрі драми і комедії.                                                           Пов»язав своє життя з театром і Олександр Моісеєвич Моханько-Даниленко. Сценичний псевдонім «Сєверський». Актором-аматором грав разом з І.М.Ураловим в виставах «На бойком месте», «Доходное место» та ін.. З 1920 року – актор Ровенського залізничного театру. Після закінчення Другої світової війни і до виходу на пенсію працює актором Ровенського обласного українського музично-драматичного театру. В його творчому доробку ролі у виставах «Король Лір», «Шельменко-денщик», «Це було під Ровно», «Шумить Дніпро», «Земля», «Безталанна» та в багатьох інших.

 

Н.Авдієнко.       

Зав.краєзнавчим відділом музею-заповідника.

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,