До 140-річчя з дня народження Гната Хоткевича

         31 грудня 1877 року в Харкові народився Гнат Мартинович Хоткевич —український письменник, історик, бандурист, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч.  Це одна із найдинамічніших мистецьких постатей в Україні першої третини ХХ століття. 8 жовтня 1938 року його життя трагічно обірвалося, після чого прийшло двадцятилітнє забуття. 


            Сьогодні Гнат Хоткевич постає перед нами багатогранною творчою особистістю.Він мав безліч талантів, перелік яких вже став хрестоматійним.
Багата й тематично різноманітна літературно- мистецтвознавча спадщина Хоткевича. Серед іншого: «Григорій Савич Сковорода» (1920), низка наукових розвідок про Т.Шевченка, Ю.Федьковича, О. Кобилянську, «Музичні інструменти українського народу» (1930). За радянських часів Хоткевич багато перекладав з світової класики: Шекспіра, Мольєра, Шіллера, Гюґо.
          Належачи за радянських часів до політично ненадійних і стоячи осторонь тодішніх літературних дискусій, Хоткевич, проте, був одним з найпопулярніших письменників в Україні, про що свідчить поява його «Творів» у 8 томах (1928-32). Але далі знову почалися утиски, внаслідок яких останній його роман «Довбуш» не був надрукований і лишилася незакінчена тетралогія про Т.Шевченка, над якою Хоткевич працював від 1928 року.
Активно й професійно працював Гнат Хоткевич і в галузі музики .В молоді роки Хоткевич вивчав гру на скрипці у харківського професора скрипки Ільницького і досяг професійного виконавського рівня даючи численні сольові концерти скрипкової музики. Рівно ж він вправно володів грою на фортепіано та володів професійними навичками співу співаючи баритоном. Професійна музична підготовка на скрипці допомогла йому засвоїти та удосконалити гру на бандурі та закласти ґрунт для пізнішого створення професійних курсів гри на бандурі.
           Хоткевич є автором близько 600 музичних творів — романсів, хорів, струнних квартетів, творів великого формату для бандури та оркестру бандур. Його «Поема про Байду», «Буря на Чорному морі», «Невільничий ринок у Кафі», «Осінь», «Софрон», «Нечай», «А в полі корчомка», «Про смерть козака бандуриста», «Про Богдана Хмельницького» сьогодні вважаються народними. та ін. Хоч чимало композицій Г. Хоткевича були видані за його життя, в 1931 році вони всі були заборонені і виключені з виконавської практики, тож на сьогодні більшість його творів забуто.
          Ще бувши студентом, Хоткевич організував в селі Деркачах на Харківщині сільський театр . У студентські роки керував студентським театром в Харкові, що роз’їжджав по окраїнах Слобожанщини.
           В 1903 році заснував перший в Україні робітничий театр, який протягом 3 років дав понад 50 вистав, переважно української класики, українською мовою. Для неї спеціально написав ряд п’єс між ними.На еміграції в Галичині заснував у с. Красноїлля (тепер Івано-Франківської області) Гуцульський театр.  В 1912 році після повернення в Харків відновив діяльність робітничого театру.
              У 1925 році в Харкові у видавництві «Рух» вийшла друком його історична п'єса на 7 картин «О полку Ігоревім». Це своєрідний переспів знаменитої давньоруської пам'ятки XII століття «Слова о полку Ігоревім». Письменник, поклавши в основу перлину нашої стародавньої літератури та народну поетичну творчість, зумів донести до читача, глядача дух епохи феодалізму на Русі, сильної князівської влади на чолі з Києвом, він бачить великого князя, сильного і могутнього, в союзі з іншими князями, тобто він бачить єдність Руської землі на чолі з єдиновладним київським повелителем, який зуміє захистити Вітчизну від міжусобиць, набігів кочівників та змусить феодалів виконувати свої обов'язки не на правах самостійності, а на ідеї підлеглості сильній князівській руці, ідеї єдності руських князівств в могутню державу. 
             Хоткевич не ставив собі за мету створити оригінальний за сюжетом твір про похід Ігоря, йшлося саме про інсценування “Слова”.Він широко використовує текст пам'ятника, але допускає відступи автора .На основі п'єси Хоткевич створює і сценарій кінофільму, в якому сюжет був істотно перероблений. 
      В своїх творах Гнат Мартинович популярізує духовну культуру свого народу ,прагне втілити духовне багатство та художню могутність.
       У 1998 році в Харкові раз на три роки проводиться Міжнародний конкурс виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича. 
У 1995 році у смт Високому було відкрито меморіальну кімнату-музей Гната Хоткевича

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,