Янка Купала – один із білоруських перекладачів «Слова»

Я́нка Купа́ла  справжнє ім'я  Іва́н Доміні́кович Луце́вич, народився 7 липня 1882 року у селі В'язинка під Мінськом. Батько належав до дрібної збіднілої шляхти, яка орендувала землю у поміщицькому селі. У 1888 року закінчив Білоруське народне училище. Після смерті батька у 1902 році працював на посаді домашнього вчителя, писаря, практиканта на пивоварні.

 

Перші твори Купала — сентиментальні вірші польською мовою, надруковані у 1903–1904 роках у часописі «Ziarno» (Зерно) . Його раннім віршам властива близькість до фольклору і білоруської поезії XIX століття.

Восени 1908 року Купала приїжджає у Вільно, де працює у редакції «Наша Нива». 1908 року в Петербурзі у видавництві «Загляне сонца і ў наша ваконца» виходить перший збірник Купали під назвою «Жалейка» (Сопілка).

Наприкінці вересня 1915 року він їде у Москву, там навчається у Народному університеті імені А. Л. Шанявського. Там він пізніше одружиться з Владиславою Станкевич та переїзджає до Мінська. З 1927 року Купала очолив общину «Полымя» (Полум'я), яка об'єднала письменників періоду білоруського Відродження.

 У наступні роки починається хвиля репресій серед творчої інтелігенції, і Купала, як і величезна кількість інших білоруських та й українських поетів, вимушені писати під замовлення влади хвалебні вірші на тему «будівництва соціалізму . Творчість 1941 року, через нацистську окупацію Білорусі, поет був евакуйований у Москву, а звідти у Печище (Татарстан). Він створює ряд віршів — звертається до свого народу, у яких закликає до боротьби з окупантами: «Беларускім партызанам» (Білоруським партизанам), «Зноў будзе шчасьце мець і волю…» (Знову щастя будемо мати і волю).

Коли 15 вересня 1921 року Янка Купала закінчів  переклад "Слова о полку Ігоревім" на білоруську мову, його рукопис швидко знайшов видавця. Вже 1 грудня рядки  були надруковані на сторінках мінського щомісячника "Вольни сьцяг". Цей переклад досі вважається неперевершеним.

Купали неважко було вловити і передати дух оригіналу. Тому що він сам виріс на народних піснях, які недалеко пішли від давньоруського епосу. Переклад Купали не раз передруковували багато журналів, його публікували в зібраннях творів поета, але вперше видали окремою книгою лише в 1938 році.

Спочатку Я.Купала зробив прозаїчний переклад «Слова», який вперше був опублікований в газеті «Білорусь» в 1919 під назвою «Аповесць аб паходзе Ягоравим, Ягора Святаслаўлева ўнука Алегава» надалі автор замість Ягор став вживати Ігар. Згодом , Купала вирішив перекласти його і у віршованій формі. Цей новий переклад був оприлюднений вже в 1921році.  

Класичним по художній майстерності є Купалівський переклад Плачу Ярославни, виконаний в стилі білоруських народних пісень жалібно-ліричного характеру. Цю частину «Слова» Купала перевів незалежно від уже відомих на той час перекладів В. А. Жуковського, М. А. Максимовича, М. В. Гербеля, Т. Г. Шевченка.  Для автора важливіше було не наслідування готовим зразкам перекладу Плачу Ярославни, пов'язаних з іменами видатних поетів XIX ст., а власне тлумачення в національних формах білоруського фольклору.Таким прикладом є

пісні-надії, пісні-докори. Вони приголомшують людські душі безмежним трагізмом і протестом проти зла, воєн, руйнування, жорстокості.

28 червня 1942 року в Москві Купала трагічно загинув, коли впав зі сходів у готелі «Москва».

Поета поховали в Москві на Ваганьковському кладовищі, а через 20 років його прах перевезли в Білорусь.

 

                                                                                              Світлана Кривич

завідувач сектором  з науково-просвітницької роботи

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,