До 205 річчя з дня народження народного поета, прозаїка, публіциста та перекладача Маркіяна Семеновича Шашкевича.

      Маркіян Шашкевич мав коротке але плідне життя. За 32 прожиті роки він визначився на Західній Україні як письменник, громадський і культурний діяч та провісник національного відродження на західноукраїнських землях. 

    Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811 року  в селі Підлісся Золочівського повіту на Львівщині в сім"ї священика. Початкову освіту здобув у дяка, потім навчався в Золочівській німецькій школі, у Львівській та Бережанській гімназіях. 
    З 1829 року юнак навчається у Львівській духовній семінарії і водночас є слухачем філософського відділу університету. Але офіційна традиційна наука не цікавила його. Яків Головацький  згадував пізніше: “Він все тужив за чимось, чого в школах не вчили, чого не знаходив ні в старих, ні в нових словесностях”.  У гімназійний період Маркіян Шашкевич почав писати вірші. 
    У 1831 році Шашкевича було виключено з семінарії за порушення семінарського режиму. Розгніваний батько відмовився від сина, тому Маркіян залишився у Львові в дядька по матері. У ці роки Шашкевич активно займається самоосвітою. Читає все, що стосується слов"янських культур, знайомиться з “Енеїдою” І. Котляревського, граматикою О. Павловського, зі збіркою  народних пісень М. Максимовича. 
     1833 року помер батько Шашкевича, і тому треба було дбати про сім"ю. Він знову поступив у Львівську семінарію і по закінченні її став священиком на селі.

    У тому ж році разом з Іваном Вагилевичем і Яковом Головацьким організовує літературно-культурницький гурток "Руська трійця", який акцентував ідеї мистецько-культурного розвитку Галичини й України, пов’язуючи його з етнокультурним рухом, націлюючи покладатись на народну творчість.

     Перший опублікований вірш М. Шашкевича «Голос галичан» з’явився в 1835 р. Не беручи до уваги декількох інтимно-ліричних поезій, відомими стали «Веснівка», «Думка» та інші. Він писав також патріотичні вірші: «Руська мова», «Дайте руки», «Слово до читателей руського язика», «Побратим», «Лиха доля» тощо. Крім того, на історичні теми: «Хмельницького обступлення Львова», «О. Наливайку», «Болеслав Кривоустий» «О запорожцях і їх Січі», «Історія навернення слов’ян на Христови віру», «Перекінчик бісурманський»... Для дітей шкільного віку склав гарну читанку. Належить низка перекладів- з чеської – «Краледворський рукопис», з сербської – численні пісні, з польської – поезії Ф. Карпінського і С. Гощинського, із давньоруської мови – «Слово про Ігоревий похід»

   Фрагмент його переспіву «Слова о полку Ігоревім» («Плач Ярославни»), який дійшов до нас, свідчить, що поет дуже відповідально ставився до цієї пам'ятки культури.

Він здійснив перший переклад "Слова" на українську мову. Повний текст перекладу бачив Н. Вахнянин ще в 1864році у домі священика Івана Крушинського. Згодом текст був втрачений. За «Плачем Ярославни» можна судити, що переклад Шашкевича відрізнявся великою точністю. Він не розбивав свій переклад на віршовані рядки, проте ж уривок звучить ритмічно.

     Поема "Слово о полку Ігоревім " вплинула на подальшу творчість Шашкевича .У вірші «Загадка» він згадує віщого Бояна. У вірші «Сутінок вечерній» грізні картини природи малюються за допомогою деталей, знайомих по "Слову": Потемніло сонце, в нетрях виють вовки, в степу гомонять зграї галок, «тяжкими густі бори схилилися тугами».

     Працюючи творчо в напруженні, стан здоров’я обтяженого буденними справами, клопотами Шашкевича систематично погіршувався – він тяжко захворів на туберкульоз потім він осліп. Будучи прикутим до ліжка, помер 7 червня 1843 р. Похований у селі Новолілках. Однак у 1893 році прах поета перенесено на Личаківський цвинтар, в якому спочиває і його син Володимир– також визначний письменник, перекладач, публіцист і драматург. У 1959 році у пам’ять поета в Підліссі відкрито літературно-меморіальний музей, а в 1962 році – поставлено бронзове погруддя.

 

 

 

                                                                               Науковий співробітник відділу фондів

 

                                                                                         Темгеневська С.В.

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,