До 135 річчя з дня народження Олексія Васильовича Коваленко

        В цьому році виповнилося 135 років з дня народження українського поета, перекладача, лікаря–терапевта, істинного патріота та гуманіста Коваленко Олексія Васильовича. Народився Олексій Васильович 12(25) травня 1881 року в селі Романкове, в селянській родині. У 1902 роцізакінчив у Катеринославі фельдшерську школу, працював у селах і на шахтах Донбасу. У 1904-1905 роках служив фельдшером заводської лікарні в Кам'янському, з 1922 по 1962 р. - у міській лікарні №1. 

        У 1914 О.В. Коваленка, на власні кошти видав переспів письменника П. Мирного «Слова о полку Ігоревім». У 1905-1906 рр., коли виходили друком твори Панаса Мирного, цензура не дала дозволу на друк переспіву цієї пам’ятки українською мовою. Невідомими шляхами, без авторської волі, рукопис прибився до львівського часопису «Зоря», де й був опублікований під назвою «Дума про військо Ігореве» у 1896 році. О.В. Коваленку цей факт став відомий ще під час його перебування в Києві . У 1913 році Олексій Васильович взяв тривалу відпустку і поїхав до Києва втілювати в життя свою мрію: вести переговори про видання переспіву Панаса Мирного. Видатний письменник зворушено дякував провінційному ентузіастові-видавцю, який зробив свій внесок у справу популяризації пам’ятки давньоруської літератури. У листі до Коваленка він писав: «Видання щодо друку – дуже гарне, – ясне, без помилок, а от щодо малюнків, то деякі вийшли не зовсім ясні… А проте книжечка все ж таки вийшла гарненька…» 
        З 1922 року він сам працює в продовж всього цього часу над перекладом видатної пам’ятки давньоруської культури"Слово о полку Ігоревім", який був опублікований в альманаху «Вогні Придніпров’я» у місті Дніпропетровську в 1954 році. Переклад одержав високу оцінку Панаса Мирного і академіка М. Гудзія. А потім, був визнаний одним з найвдаліших перекладів. У 1960 році він виходить окремим виданням в Дніпропетровському книжковому видавництві тиражем 5000 примірників і стає бібліографічною рідкістю. У 1967 році «переспів» друкується у збірнику підготовленим Л. Е. Махновцем. 
        Для останнього видання перекладач зробив деякі поправки і зміни порівняно з першим виданням. Аналіз цього переспіву показує, що Коваленко відмовився від дослівного перекладу (що при віршованій формі взагалі неможливо) і підійшов до тексту « Слова » творчо, передаючи авторські ідеї та образи своєю поетичною мовою . 
Багато що в переспіві належить індивідуальній творчості Олексія Васильовича, який зумів досить вірно передати ідеї, образи і картини « Слова » завдяки вмілому використанню синонімічного багатства української мови. В цілому переспів, зроблений ним, визнаний вдалим як в сенсі вмілого відтворення авторських образів ( дійових осіб, картин природи ), так і в сенсі витриманості сучасних літературних норм.
        Вимогливість автора до самого себе була безмежна: з-під пера лікаря-ентузіаста вийшло близько 30 варіантів перекладу «Слова». Понад 60 років Олексій Васильович присвятив служінню заповітам Гіппократа. З них 38 років він працював над поетичним «переспівом» історії походу Новгород-Сіверського князя .

        Помер Олексій Васильович 29 вересня 1962 році у м. Дніпродзержинську де і був похований. У місті названа одна із вулиць його іменем ,а в лікарні, де працював, встановлено меморіальну дошку.

 

 

                                                                                           науковий співробітник

відділу фондів Темгеневська С.В.

 

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,