До 70-річчя художника Василя Лопати

Його прізвище Василь Іванович Лопата – знайомтесь. Талановитий художник, графік, відомий ілюстратор української класичної літератури, письменник, що написав кілька цікавих книжок, автор макетів української гривні. 28 квітня йому виповнюється 70років.


Чернігівщина ж особливо може ним пишатися , бо коріння митця в с. Нова Басань Бобровицького району. І хоча він майже 20 років за станом здоров’я в холодні місяці від’їжджає до Сполучених Штатів, його не полишає синівська любов до рідної землі. Він влаштовує персональні виставки в багатьох містах , бере активну участь у професійних святах , фестивалях і дарує нам свої нові творчі доробки.

Про нього можна сказати , що це людина дивовижного таланту і працьовитості, яка здолала чимало труднощів на своєму життєвому шляху. Дитинство майбутнього художника проходило в перші повоєнні роки і воно не було щасливим. Батько пішов на фронт і не повернувся , загинув під Сталінградом. Мати ж в тридцять років залишилася удовою з двома малими дітьми і старенькою свекрухою. Василю з дитинства хотілося малювати все , що його оточувало. Згодом починає тренуватися , перемальовуючи репродукції. В школі ж він був художником «номер один». Після закінчення школи довелось чотири роки навчатися в Київському зоотехнікумі , але збагнувши, що це не його - подає документи в Київське художнє училище. Після училища була армія , Київський художній інститут (майстерня професора Василя Касіяна) , улюблена робота. Зараз його «послужний список» захоплює – автор більш ніж 700 робіт, проілюстрував 75 книжок , член Національної Спілки художників(1971рік) та член Національної Спілки письменників (2001рік), заслужений художник України (1979 рік), лауреат Національної премії України імені Т.Г. Шевченка (1993 рік), лауреат літературної премії ім. Олеся Гончара (2007 рік)

Ще з дитинства Василь захоплювався «Кобзарем» Шевченка, але уявити собі не міг , що сам буде ілюструвати книжки. Це і українська класика – поезії Івана Франка, Лесі Українки , Павла Тичини і сучасні автори – Олесь Гончар , Михайло Стельмах, Павло Загребельний , Юрій Мушкетик та інші. Збулась мрія дитинства . А ще він проілюстрував три знакові книжки України: «Слово про Ігорів похід», «Тарас Бульба» Гоголя і «Кобзар» Шевченка. Улюблена техніка – ксилографія ( гравюра на дереві ).

В 1982 році художник створює серію з 11 графічних робіт присвячених « Слову» в техниці ліногравюри (випукла гравюра на линоліумі , за технікою дуже схожа на ксилографію). Техниці ліногравюри , яку обрав автор, притаманні енергичні контрасти чорного та білого , а об’ємні фігури на чорному фоні посилюють драматичні події , що відбувались. В 1985 році Лопата поповнює серію трьома роботами , одночасно перетворюючи техніку в кольорову ліногравюру. За цю серію художник був нагороджений почесним дипломом Академії Мистецтв(1986р.). Слову присвячено ще 26 ліногравюр , створених в 1980- 85 роках. В 1986 році в Києві вийшло видання «Слово о полку Ігоревім», яке повністю оформив та проілюстрував. Гравюри в книзі переважно різнокольорові. Також створює екслібриси по мотивам « Слова» для художників І.М. Селіванова (1973р.), В.І.Хвороста(1988р.) , бібліофілів В.Г.Киркевича(1979р.) та С.С.Воїнова(1983р.) для мистецтвознавця В.Миропольського(1982 р.). Його роботи вирізняються лаконічністю та виразністю композиції, високою майстерністю.

В творчості В. Лопати завжди була присутня християнська ідеологія . Він зробив цикл гравюр на біблейську тему : « Хресний шлях України» та « До життя і воскресіння».

Істинний художник. Його твори були високо оцінені багатьма відомими митцями. «Василь Лопата»,- писав академік Г.Якутович, - чудовий художник і прекрасний гравер, один з найкращих в країні. Його гравюри, крім глибини змісту , яскравості почуття , мають ще й витончену красу, виконані з блискучою віртуозністю. В них хочеться вдивлятися, милуватися красою ліній плям. Вони завжди дають високу естетичну насолоду глядачам»

Невдовзі художник проявив себе у іншій іпостасі написавши автобіографічну повість «Десь на дні мого серця» (2001 рік), в якій показав глибоку , емоційну та щиру сповідь душі й серця ( за цю книгу його було прийнято до Національної Спілки письменників України). Ще були «Надії та розчарування, або Метаморфози гривні» (2000 рік) та автобіографічний нарис « Дорогу свою покажи мені , Господи» у книзі « Господь – сила народу свого» (1996 р.), У 2007 р. став Лауреатом літературної премії ім.Олеся Гончара.

Віртуоз слова і пензля. Твори В.Лопати зберігаються у Національному художньому музеї в Києві, художніх музеях Чернігова , Полтави , Дніпропетровська , Сум, а також в Українському музеї в Нью- Йорку, у бібліотеці Конгресу США у Вашингтоні, музеї при Українському католицькому університеті в Римі, музеях Російської Федерації (Третяковській галереї в Москві , Будинку – музеї О.Пушкіна в Санкт-Петербурзі, в галереях Єкатеринбурга, Магнітогорська), у приватних збірках Італії , Великобританії, Канади , Швейцарії.

В нашому музеї також є серія робіт Василя Івановича Лопати «Слово о полку Ігоревім» , а сам він декілька разів бував у нашому місті.

Василя Лопату називають одним із найяскравіших художників образотворчого мистецтва , а його твори – це безцінний доробок України. Видатний майстер , неперевершений оповідач , батько української гривні – це все Василь Іванович Лопата.

 

ст. науковий співробітник відділу

давньоруської літератури Олена Бунак

 

 

 

 

 

 

 

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,