120 років першої постановки опери "Князь Ігор".

2010 рік дивовижно багатий на ювілеї пов'язані зі "Словом о полку Ігоревім". Один з таких ювілеїв – 120 років з дня першої постановки опери "Князь Ігор " у Маріїнському театрі Петербургу.

"Слово " дійсно грандіозний твір в художньому масштабі. Напевно, невипадково саме його запропонував В.Стасов О.Бородіну як сюжет для майбутньої опери. Але про все по порядку. І, насамперед, про самого автора.

Олександр Порфирович Бородін народився в Санкт-Петербурзі 31 жовтня 1833 року позашлюбною дитиною грузинського князя Луки Степановича Гедіанова і Євдокії Костянтинівни Антонової, та при народженні був записаний сином кріпосного слуги князя — Порфирія Іоновича Бородіна та його дружини.

До 7 років хлопчик був кріпосним свого батька, який перед смертю дав сину вольну. Через походження, що не дозволяло поступити в гімназію, Бородін проходив домашнє навчання по всіх предметах гімназичного курсу, вивчав німецьку і французьку мови і здобув прекрасну освіту. З дитинства був музично обдарованим, навчався грі на музичних інструментах. У віці 10 років став цікавитися хімією, яка з роками із захоплення перетворилася на справу всього його життя.

У 23 роки закінчив Медико-хірургічну академію. Вивчаючи медицину Бородін продовжував займатися хімією і в 1858 році одержав ступінь доктора медицини, провівши хімічні дослідження і захистивши дисертацію. У 1859-1862 роках удосконалював свої знання в галузі медицини і хімії за кордоном — в Німеччині, Італії і Франції, а повернувшись в Росію отримав посаду ад'юнкт-професора Медико-хірургічної академії. Ще під час навчання в академії Бородін почав писати романси, фортепіанні п'єси, камерно-інструментальні ансамблі.

Ідея опери на основі великої поеми зародилася під час зустрічі композитора з музичним критиком В.Стасовим 18 квітня 1869 р. Бородін задовго до цього шукав тему, звертаючись до сюжетів билин, проте лише "Слово " захопило його. Щоб глибше проникнути духом старовини, він побував в околицях Путивля, вивчав історичні джерела: літописи, старовинні повісті ("Задонщина", "Мамаєве побоїще"), ознайомився зі зразками половецького фольклору, що збереглися в Угорщині. Велику допомогу композитору надавав В. Стасов, найбільший знавець російської історії і давньоруської літератури.

Але розпочавши роботу над оперою він незабаром перервав її повернувшись до твору тільки через декілька років. Текст та музика "Ігоря" складалися одночасно протягом 18 років, з перервами на "хімічні пристрасті" та інші музичні твори. За ці роки первісний сценарій опери дуже змінився. Не встигнувши завершити свою багаторічну працю А. Бородін раптово помер від розриву серця 15 лютого 1887 у віці 54 років. Цю складну і благородну задачу здійснили М. Римський-Корсаков і О. Глазунов. Олександр Глазунов по пам'яті відновив увертюру, яку чув в авторському виконанні на фортепіано, закінчив і оркестрував третю дію. М. Римський-Корсаков оркестрував пролог, першу, другу, четверту дії та і половецький марш.

"Слово о полку Ігоревім" розповідає про похід князя Новгород-Сіверського Ігоря Святославича на половців. Він захотів добитися перемоги без допомоги інших князів і зазнав поразки. Засуджуючи міжусобні розбрати, невідомий творець поеми пристрасно закликав князів до єднання. Композитор підкреслив в опері не стільки політику "Слова", скільки його народно-епічні риси. Ігор в опері близький по духу до образів билинних богатирів. Щоб відтінити образ Ігоря, Бородін протиставив йому фігуру князя Галицького, що втілює в собі стихію княжих розбратів, ввів персонажі, яких не було в "Слові".

Перша постановка "Князя Ігоря" відбулася через три роки по смерті автора. Прем'єра пройшла з великим успіхом 23 жовтня 1890 року в Петербурзі, на сцені Маріїнського театру.

Вона увійшла до репертуару двох столичних і найбільших провінційних театрів, переступила рубежі Росії; у 1899 р. була поставлена в Празі, у 1907 р. на сцені паризької "Гранд-опера" — в 1-у Російському історичному концерті за участю Ф.Шаляпіна, у 1915р. – в Нью-Йорку, в "Метрополітен-опера", у 1916-му — в "Ла Скала". Зараз "Князь Ігор" обійшов всі відомі сцени світу. До цього дня він складає одну з основ репертуару російського оперного театру. На ньому удосконалювали своє мистецтво найбільші майстри оперної сцени. У основних партіях виступали провідні артисти: П. Хохлов, Ф. Шаляпін, І.Прянішников, Л. Савранський, І. Козловський, С. Лемешев та багато інших. Половецькі пляски ставилися видатними балетмейстерами — Л. Івановим, М. Фокіним, Д. Голейзовським. Серед диригентів, що керували виконанням опери, - А. Коутс, Н. Голованов, а серед художників, що виготовили декорації до опери – К.Коровін у 1909 р. та Н.Реріх у 1914 р.

У 1969 р. режисером Р. Тихомировим по сюжету опери був знятий фільм, який для новгород-сіверців більш відомий, а ніж сама опера. На превеликий жаль Новгород-Сіверський ніколи не мав можливості чути академічного "Князя Ігоря". Залишається тільки мріяти, що колись, у майбутньому, велике творіння О.Бородіна зможе прозвучати тут, на землі славетного "Слова о полку Ігоревім".



Наталія Коврижко
бібліотекар музею-заповідника "Слово о полку Ігоревім"

 

 

 

 

 

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,