ІСТОРИК ЛІТЕРАТУРИ. ГУДЗІЙ Микола Каленикович

GudziyMK18871965   29 жовтня виповнюється 50 років з дня смерті відомого вченого , літературознавця Миколи Калениковича Гудзія.

   Народився він 3 травня 1887 р. в м. Могилеві-Подільському Вінницької області. У 1911 р. закінчив слов’яно-російське відділення історико-філологічного факультету Київського університету.

    Ще будучи студентом надрукував свою першу наукову статтю «Прения живота и смерти» и новыйукраинскийего список» (1910). Після закінчення навчання залишився працювати в Київському університеті. З 1918 р. — викладач Таврійського університету (м. Сімферополь), з 1922 — професор Московського університету. Протягом 1938—1947 рр. очолював відділ давньої російської літератури і літератури XVIII ст. в Інституті світової літератури ім. М. О. Горького АН СРСР. У 1957—1963 рр. завідував відділом давньої української літератури Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка АН УРСР. З 1945 р. — академік АН УРСР.

     Основною сферою наукової та науково-педагогічної діяльності Гудзія була історія давньоруської літератури. Гудзій - автор першого підручника з історії давньоруської літератури (М., 1938) і укладач хрестоматії з літератури XI-XVII ст. (М., 1935, доповнювалася і перевидавалася неодноразово, використовується у викладанні і зараз). Йому належать праці, присвячені окремим авторам і пам'яткам давньоруської літератури: Максим Грек, Серапіон Володимирський, Аввакум, Моління Данила Заточника та інші,але окреме, особливе місце серед наукових інтересів М.К.Гудзія посідало « Слово о полку Ігоревім». Перша праця – це критико - бібліографічний огляд літератури «Слово» за 1894-1913 роки , яка вийшла у 1914 році. Розглядаючи переклад В.Г.Щурата за 1907 рік він відмічає недоліки перекладу-це широке використання рим, що порушує стиль пам’ятки. Також він виказує ряд особистих думок («старий Владимир» у «Слові» - це на його думку Володимир Мономах ) . Йому належить наукове видання тексту пам’ятки, переклад російською мовою , наукові коментарі і понад 30 статей, у яких розкрито різні аспекти дослідження цієї літературної пам’ятки,а саме: автор –дружиник, можливо чернігівець; час написання –у два етапи, заключна частина після повернення сина Володимира з полону (осінь 1987рік);жанр - ораторській твір , від першої особи і т .д.   Обстоював оригінальність «Слова…». В 1938 р. виступив ініціатором святкування 750-річчя написання твору.

     Діапазон філологічних інтересів Миколи Калениковича дуже широкий – від давньоруської літератури до літератури нового часу. Гудзій - автор статей і книг про творчість письменників XVIII-XIX ст.ст.: Феофана Прокоповича( для цього опрацював Галицько-Волинський літопис), М.Ломоносова,О. Пушкіна ,М. Гоголя, Льва Миколайовича Толстого, В.Тютчева, а також статей з поетики літератури нового часу. Досліджував творчість українських письменників І . Котляревського,Т. Шевченка ,І. Франка . Низка праць Ґудзія присвячена давній і новій українській літературі, російсько-українським літературним зв’язкам . Опрацював історіографію літератури Київської Русі , простежив її традиції в давній українській та білоруській літературах, а також зв’язки з давніми неслов’янськими літературами. З його передмовою та за загальною редакцією видано «Українські інтермедії ХVІІ–ХVІІІ ст.» (К., 1960),яка стала першим науковим виданням творів цього оригінального жанру української літератури. Підтримував версію про твори періоду Київської Русі як спільне надбання української, російської і білоруської літератур та тезу про їх єдність . Ініціатор видання, один з авторів і редакторів збірки «Русско-украинскиелитературныесвязи» (Москва, 1951) та «Російсько-українське літературне єднання» (К., 1953). Голова редколегії видань «Шевченко Тарас. Повне зібрання творів: У 6 т.» (К., 1963). . Був одним із редакторів ювілейного 90-томного видання творів Л. Толстого (текстологічно опрацював 10 томів).

     Науковий доробок М. Гудзія став важливою віхою в історії дослідження літературної спадщини Київської Русі та давньої української літератури.

 

Олена Бунак

Науковий співробітник відділу давньоруської літератури

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,