СЛАВНИЙ ЛИЦАР

7 лютого виповнюється 348 років з дня смерті поблизу Н. – Сіверського вінницького та кальницького полковника Івана Богуна.

Він видатна фігура епохи Гетьманщини. Був особистістю яскравою і своєрідною, сповненою внутрішньої сили, непохитності й відваги. Жодному діячеві тієї доби не вдалося утримувати полковничий пернач протягом майже 15 років. А Богун це зміг.

Козацькі загони Івана Богуна у 1649 – 1653 не раз завдавали поразок польській шляхті. У 1651 році, обраний наказним гетьманом, брав участь у поході на Молдавію, у 1654 році організовував оборону від поляків Умані. У 1662 був заарештований поляками і ув’язнений. Польська влада щоб привернути на свій бік обіцяли йому шляхетство, гетьманство, великі земельні володіння. Та Богун залишився вірним своєму народу.

У 1663 році король Польщі Ян Казимір ІІ готуючись у похід на Лівобережну Україну, звільнив Богуна і доручив йому командувати полками правобережного гетьмана Павла Тетері, який не мав авторитету ні серед поляків, ні серед козацтва.

В період воєнних подій на Чернігівщині, у 1664р., І. Богун передавав плани військових дій поляків лівобережному гетьманові Івану Брюховецькому, російському воєводі Г. Ромодановському, вів переговори з чернігівським полковником Іваном Нечипоренком про спільні дії проти польської шляхти.

Облога поляками Глухова не дала результатів, тому вони пішли у напрямку Н. – Сіверського. 17 лютого 1664р., польсько – литовська армія на чолі з королем Яном Казиміром ІІ переправилась через Десну, зайняла с. Комань. Під час перестрілки з захисниками Н.- Сіверського, біля переправи, були захоплені полонені й відправлені до короля. У той же день польські історики Храповицький і Почабут – Одланицький пишуть про арешт і смерть Івана Богуна.

Пагорб біля с. Комань став місцем паломництва. Двічі на рік – 17 лютого і 14 жовтня біля пам’ятного знака лицарю збираються представники «Новгород – Сіверської січі», Богунського полку (с. Комань), гості з усієї України. Впродовж століть образ Івана Богуна спотворювався. Йому досі не поставлено пам’ятника. І все ж він увійшов у свідомість українського народу як найвища його гордість.

Павло Провозін,

старший науковий співробітник краєзнавчого відділу

музею – заповідника «Слово о полку Ігоревім».


 

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,