Перлина Сіверської землі

    Спасо-Преображенський монастир з давніх часів і до сьогодення є справжньою окрасою Новгорода-Сіверського.  За легендою заснований у 1033 році князем Мстиславом Тмутараканським, протягом багатьох століть свого існування монастир відігравав помітну роль в духовному і адміністративному житті Сіверщини і прилеглих регіонів. Саме тут отримували благословення  князі удільного Новгород-Сіверського князівства.  У ХІІ ст. на подвір’ї обителі був зведений перший кам’яний Спаський собор. Після монголо-татарської навали літописні згадки про обитель з’являються лише в ХVІ ст. В першій половині ХVІІ ст. за Деулинським перемир’ям Сіверщина переходить під владу Польщі.  В Спаському монастирі поляки намагались зробити своєрідний  католицький центр. Але після визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, монастир знов стає православним.  Справжній розквіт  монастирського життя розпочинається в другій половині XVII ст. З 1657 року Спасо-Преображенський монастир очолює Лазар Баранович – відомий культурний, релігійний та політичний діяч.  За його правління розпочинається будівництво Петропавлівської церкви з трапезною, корпусу келій, мурованих стін та веж, відкривається друкарня – перша на Лівобережній Україні, почала діяти «латинська школа». Після переїзду Л. Барановича до Чернігова у 70-х роках, очолює монастир Михайло Лежайський, а згодом  Данило Туптало, відомий, як святий Димитрій Ростовський.  В кін XVIII ст. Спаську обитель відвідує імператриця Катерина ІІ, під час своєї подорожі до Криму. В цей час була створена Нвгород-Сіверська і Глухівська єпархія, почала діяти духовна семінарія, в монастирі будуються храми:  Ільїнська церква та кафедральний Спасо-Преображенський собор за проектом Джакомо Кваренгі - відомого італійського архітектора. Протягом ХІХ ст. в монастирі діє духовне училище.

До 200-річчя з дня народження П.Куліша

Сьогодні науковцями Новгород-Сіверського історико-культурного музею-заповіднику "Слово о полку Ігоревім" спільно з бібліотекарями районної централізованої бібліотечної системи проведені науково-популярні читання, присвячені 200-річчю з дня народження відомого українського письменника, фольклориста, етнографа, мовознавця, перекладача та дослідника "Слова..." - Пантелеймона Куліша. В цьому році дата відзначається на державному рівні.
На заході було презентовано пересувну виставку "Перворядна зірка" українського письменства", прозвучали наукові доповіді музейних співробітників та краєзнавця Анатолія Федірка. Під час читань Анатолій Михайлович представив книгу Лесі Оленівської "Пантелимон". Примірник з дарчим написом авторки передав у бібліотеку нашого музею.

Куліш і Українська культура

7 серпня виповнюється 200 років з дня народження П.О.Куліша – відомого українського письменника і поета, етнографа і фольклориста, історика, критика, перекладача, видавця, громадського діяча. Пантелеймон Олександрович залишив після себе велику творчу спадщину – романи «Чорна рада», «Алексей Однорог», кілька поетичних збірок - «Досвітки», «Дзвін», «Хуторні недогарки», «Хуторна поезія», оповідань, драматичних творів про часи козаччини, переспівів, дум, перекладів, праць наукового і публіцистичного характеру. Саме йому належить створення  першого українського  історичного роману, він першим переклав українською «Біблію», створив перший український правопис – так звану «кулішівку», яка стала основою сучасної  української мови. Оцінюючи творчість Куліша, поет і літературознавець М.Зеров назвав його одним з піонерів новітньої української  культури.   

Історичне значення дня хрещення Русі

Одна з важливих і пам’ятних  дат   нашої держави  – День хрещення  Київської Русі – України. З 2008 року відзначається щорічно 28 липня, згідно Указу Президента В. Ющенка від 25.07.2008р.

28 липня був прийнятий православною церквою як день пам’яті Святого рівноапостольного  князя Володимира – хрестителя Київської Русі.

До 100-річчя дня народження М.Г.Булахова.

 Михайло Гапейович  Булахов шістдесят років присвятив педагогіці. За його книгами вчилися десятки тисяч людей. Лінгвістичні праці білоруського вченого здобули йому славу в Україні,Росії, Польщі, Болгарії, Сербії, Словенії...  Інтелігентна, талановита, тактовна, чесна людина, на досвіді якої потрібно вчитися - таким був Михайло Гапейович.

До 100-ї річниці з дня народження відомого дослідника П.П. Охріменка.

Павло Павлович Охріменко відомий  як  дослідник книг і бібліотек.  Автор 54 книг, брошур, монографій, посібників, методичних рекомендацій з питань літератури, фольклористики, етнографії, історичної писемності, краєзнавства.

«Від перекладача» (до 110 – річниці народження Л. Гребінки).

 Український поет, перекладач Леонід  Євгенович Гребінка народився 1909 р. в  Убіжищах Пирятинського повіту Полтавської губернії. Ранні дитячі роки його проходили  в Золотоноші, Миргороді, Пирятині, оскільки його батько за революційну діяльність переслідувався царським урядом (він був членом революційної української партії — РУП — і знаходився під наглядом поліції) і не мав постійної роботи.

Леонід Махновець про автора "Слово о полку Ігоревім»

Народився майбутній історик  31  травня 1919  року  в  селі  Озера Бородянського району на  Київщині, в сільській родині. Після закінчення школи вступив до Київського університету на філологічний факультет. Закінчивши 4 курси пішов на фронт.З війни повернувся з десятьма бойовими нагородами. Після закінчення університету  у 1947 р.  поступив в аспірантуру при  Інституті літератури АН  України. Його  керівником став відомий  учений М.К.Гудзій, який підтримував юнака.  Захищає кандидатську в 1950р., а потім  докторську дисертації. З 1950- 1955рр. працює науковим співробітником державного музею Т.Шевченка. Далі  переходить  до Інституту літератури ім.Т. Шевченка АН УРСР,  з якого в 1972р. був безпідставно звільнений після підготовки наукової праці про Григорія Сковороду. Тільки запрошення на роботу до Гарвардського університету змусило керівництво інституту надати змогу йому повернутися до наукової діяльності. Талановита людина, дослідник історії, літератури і культури  України, зокрема періоду Київської Русі, перекладач і коментатор "Слова о полку Ігоревім (1970р.)", написав понад 400 наукових праць .Йому належить грандіозна праця — переклад на сучасну українську мову «Літопису руського» та коментарі до нього. За неї учений  отримав державну премію ім. Т.Г. Шевченка.