Статті - Слово о полку Игоревім

1030 років хрещення Русі-України

Річницю хрещення Київської Русі – України в нашій незалежній державі відзначають уже вдесяте. Великий київський князь Володимир у 988 році сам прийняв християнство і ввів православну віру у землі  давньої Русі. А у 2008 році Указом Президента України  Віктора Ющенка було засноване державне свято – День хрещення Київської Русі – України.

Новгород - Сіверському духовному училищу 200 років

                                                                            

Новгород-Сіверське духовне училище розпочало свою діяльність  22 липня 1818 року. Середній навчальний заклад, духовного спрямування розташовувався на території Спасо - Преображенського монастиря в мурованому двоповерховому корпусі . Училище   було відкрите на основі розформованої  духовної семінарії.  На другому поверсі будівлі  знаходились  12 жилих кімнат, а на першому було 4-класні кімнати, де проводилось навчання. Училище також використовувало два флігелі : лікарняний, для кухні та їдальні  і  інші господарські приміщення. Навчалися  4 роки.

  Піклування про духовні школи було поставлено в обов'язок єпархіальним архієреям . Але, за різних несприятливих економічних причин, духовні школи не могли розвиватися і знаходилися в складному  становищі. Тому у   1808 р. була утворена Комісія духовних училищ-- самостійна, незалежна від Св. Синоду установа, членами якого були як духовні, так і світські особи. Під час свого існування вона знайшла і зібрала великі кошти на відкриття та утримання духовних училищ, відкрила велику їх кількість, розробила їх статути, організувала в них навчальну частину, взагалі, твердо поставила духовно-навчальний справу. У 1839 р., з метою більш тісного зв'язку між церковним управлінням і духовно-навчальною частиною, завідування останньої було передано Св. Синоду.  Згодом у 1839 році Комісія духовних училищ була закрита і замість неї при Св. Синоді було засновано Духовно-навчальне Управління, під управлінням Обер -Прокурора Св. Синоду, влаштоване як департамент при міністерстві. Воно повинно було слідкувати про внутрішнім  і зовнішнім благоустроєм училищ і розпоряджатися духовно-навчальним капіталом. У 1867 р., коли з'явилася необхідність перетворити духовно-навчальні заклади, і були складені нові статути для них, це Управління було скасовано, і натомість при Св. Синоді був заснований Духовно-Навчальний Комітет з більш ширшими повноваженнями.

В 1870 році на трьох відділеннях Новгород-Сіверського духовного училища : нижчому, середньому і вищому навчалося 177 чоловік. Був поділ на молодшу і старшу групи.  Молодша група вивчала вимову, читання, письмо,  частини мови. А вже у старшій групі повторювали матеріал першого року і вивчали граматику в ширшому обсязі.  Класичним мовам приділялася в духовних училищах набагато більше уваги. Латинської мови навчали в II-IV класах. Їй відводилося 2 уроки щодня . Викладач складав список слів і фраз для заучування, а учні вели словникові зошити.  Багато часу відводилося письмовим вправам, перекладам з латини . Згідно з навчальними програмами Грецька мова вивчалася в III-IV класах по п'ять уроків на тиждень. Навчання також зводилося до вивчення граматики і перекладам тексту. В III-IV класах духовного училища, викладалась французька мова . Велика увага приділялася перекладам з французької мови , а також вправам в усному мовленні, заучування віршів. Уроки тривали  чотири години з десятихвилинною перервою після кожного. Учні,які успішно закінчили духовне училище могли бути переведені в духовну семінарію без іспитів. Для вступу в перший клас духовної семінарії на загальних підставах з іноземних мов необхідно було здати іспити з латинської і грецької мов, а також по церковно - слов'янському і російській мовам. Для вступу в другий клас потрібно було  скласти іспити не тільки з латинської і грецької мов, але вже і з німецької та французької мов.

Духовне училище в Новгороді-Сіверському припинило  працювати після Жовтня 1917 року.

                                                          Світлана Кривич

                                                          зав. сектором науково -просвітницької роботи

                                                          відділу давньоруської літератури

                                                          музею - заповідника " Слово"

                                                                                                                                          

До 180- річчя з дня народження Омеляна Огоновського- літературознавця, письменника, перекладача «Слова о полку Ігоревім»

      Народився Омелян Михайлович  3 серпня 1833 року в  с. Григорові на Рогатинщині ,нині Івано-Франківська область в   сім’ї  священика. Навчався у Львівській духовній семінарії. З 1863 року стає викладачем релігії, української мови та літератури в Академічній гімназії у Львові.

У 1865 року закінчив Львівський університет. З 1867 року очолював у ньому кафедру «руської» (української) мови і літератури. Далі у 1870 році продовжував навчання у Віденському університеті.  З 1881 року був  обраний членом-кореспондентом Польської Академії наук.

З 1888 року стає професором Львівського університету. Був одним із засновників товариства «Просвіта» ,протягом 1877—1894 рр.

Як мовознавець виступав прибічником формування української літературної мови на народно-розмовній основі з застосуванням етимологічного правопису. Виступив з науковою працею «Cтудії в царині руської мови» у1880році, порівняльними дослідженнями елементів церковнослов’янської, польської та української мов; підручниками «Граматика язика руського».  Висунув чітку концепцію самостійності та самобутності української літератури порівняно з іншими слов’янськими літературами. Видав також хрестоматії з історії церковнослов’янської  та староукраїнської мов, «Кобзар» Т. Шевченка з власним біографічним нарисом .

У 1876 році Огоновський видав книгу « Слово о пълку Ігоревъ: поетичний пам’ятник Руської писемності 12 ст».,з додатком  власного перекладу й коментарів. Автор   вважав, що пізні перекладачі змінювали написання відповідно з новими нормами вимови. Час написання «Слова» на його думку 1185-1187рік.Також письменник стверджував,що літературний шедевр був написаний автором-українцем, людиною світською. Огоновський  відстоював оригінальність   твору і його незалежність від античної культури. Ритм « Слова» з точки зору дослідника,  відповідав   ритму українських дум.   Більшу частину книги займають детальні коментарі до  тексту «Слова». Він приділяє увагу  лінгвістичному аналізу граматичних форм,особливостям орфографії Мусін –Пушкінського списку. Дослідник тлумачить і «темні місця» в творі, детально аналізує  «Сон Святослава».  Також додає  історичні  відомості про князів, які згадуються  в «Слові о полку Ігоревім»: Олег Святославович,Святослав Всеволодович,Всеволод  Велике Гніздо,Роман Мстиславович і інші.

 Коментарі Огоновського   помітно корисні у вивченні  «Слова», на нього   не один раз посилались наступні видавці  літературного пам’ятника.

Помер  письменник у  Львові   28 жовтня 1894 року.

 

                                                           

               

                                                                 Світлана Кривич

                                                                 зав. сектором

                                                                 науково – просвітницької роботи

                                                                 відділу давньоруської літратури

                                                                 музею - заповідника " Слово о полку Ігоревім"

                                                                                                                                                                

До 85 –річниці з дня народженння. Український мовознавець.

Василь Васильович Німчук . Ця людина добре знана в  науковому  мовному середовищі. Дослідник давньоруської та старослов'янської мов, історії, діалектів та ономастики української мови, історії української літературної мови, історії української лінгвістики, проблем української мови як конфесійної тощо.

Свято оновлення, молодості і краси.

 Одне з найзагадковіших та наймістичніших свят як в народному так і церковному календарі, що відзначаємо 7 липня  – Івана Купала  - Іоанна Предтечі.  Воно  поєднує в собі як язичницькі вірування та традиції так і християнські догми.

Державне свято

28 червня – День Конституції України. Конституціями називають основні закони держав. Розвиток конституційної думки України нерозривно пов'язаний з прагненням побудови Української держави , що бере свій початок з часів козаччини.

День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.

1225 днів  і ночей -  з 22 червня 1941 року по 28 жовтня 1944 року  Україна перебувала безпосередньо у пеклі війни. Усе населення  - чоловіки і жінки, старики і діти були втягнені у її вир.  На території України радянські війська  втратили  6 млн. 616 тис.  чоловік.  Як знаки скорботи

Їх покликання медицина

Стало доброю традицією святкувати день медичного працівника третьої неділі червня. Лікарі, медичний персонал – це люди , які самовідданою, невтомною працею щоденно допомагають, лікують, рятують життя. Їх професія , мабуть, найбільш жертовна, благородна і потрібна людям. Слово «медицина»

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,