Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський – коштовна перлина давньоруської історії, чарівне місто над красунею Десною. Хто і коли заснував його? Хто дав таку назву? Відповіді на ці питання губляться у сивій давнині. Може, тому "новий", що постав не на порожньому місці, а відродився з попелу замість колись зруйнованого?

На території сучасного міста і поблизу нього знайдено численні археологічні пам’ятки кам’яного віку, періоду бронзи, часів зародження слов’янства.

В історії нашого народу певний період (VI-III століття до н.е.) названо Юхновською культурою на честь села Юхнове біля Новгорода-Сіверського, де в другій половині ХІХ ст. археологом Д.Самоквасовим уперше було знайдено залишки земляних та дерев’яних укріплень, житлових та господарських будівель, численні побутові речі.

В ІХ-Х століттях уже нашої ери на Замковій горі існувало городище Роменської культури. Це поселення не мало значних укріплень, але налічувало багато господарських будівель. У Х столітті після пожежі на його місті споруджено нове місто-фортецю, що мало обороняти північно-східні кордони Київської Русі. Цей час і вважається датою народження міста Новгород-Сіверського.

Перша літописна згадка про „Новий городок у землі „Сіверський” міститься у „Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям” у зв’язку з описом поразки біля цього містечка половецького загону у 1078 році. 

У кінці ХІ століття за рішенням з’їзду руських князів у Любечі (1097 р.) Новгород-Сіверський став столицею Сіверського князівства, до якого належали землі у середній течії Десни та по річках Снову і Сейму, а також частково курські та території в’ятичів.Монастир

У сиву давнину сягає історія виникнення символів, що стали елементами герба та прапора Новгород-Сіверського. Протягом століть місто було могутньою фортецею, що протистояла не одному завойовнику. Саме це на гербі і символізують міцні мури з баштою і зброя – золоті спис та шабля. З легендарних часів потрапила на клейноди сіверян і зоря, що увінчує вежу. Можливо вона є символом тої зорі, що провістила народження Ісуса Христа. Адже 200 років тому невідомий літописець – автор загадкової "Історії русів”, посилаючись на стародавні літописи, написав, що після того, як апостол Андрій Первозваний провістив Божу Благодать над Києвом, "Сей же апостол рікою Десною був тоді і в Новгороді-Сіверському, Благовістив Євангелієм”.Всі ці символи були затверджені на міському гербі, наданому в 1620 році з привілеєм польського короля Сигізмунда ІІІ разом з Магдебурзьким правом. Новгород-Сіверський став першим містом Чернігівщини, що отримало власний герб.

АркаУ цей час Новгород-Сіверський складався з дитинця, окольного міста і неукріплених посадів. Крім того, навколо розміщувалися численні князівські заміські садиби та села, багато з яких згадувались в літописах.

Дитинець Новгорода-Сіверського, його ще називали Замком, містився на обривистій терасі, що здіймається над Десною майже на 50 метрів. Ця тераса неправильної форми площею близько 2 гектарів мала чудові природні укріплення з трьох боків – деснянську кручу та глибокі й широкі яри. Тільки з півдня тераса, на якій знаходився Дитинець, з’єднувалась з плато. Якраз на ньому укріпленому валами та ровами перешийку і знаходився єдиний в’їзд у Замок. Дорога проходила по спеціальному насипу, що тягнувся з дна яру.

Наприкінці ХІ- на початку ХІІ століття оборонні споруди Дитинця перебудовано, потужність земляних укріплень збільшена майже удвічі. Князівський двір знаходивсяУспенський Собор якраз у центрі Дитинця, а поруч височів кам’яний собор архістратига Михайла, який згадується в літописах під 1179 роком. Серед численних археологічних знахідок тих часів – печатка князя Святослава Ярославича, на якій зображені сам князь та його небесний покровитель святий Микола.

Дитинець з трьох боків підковою охоплювало окольне місто. Воно займало територію близько 30 га і мало свою систему укріплень з кількома брамами. Літопис називає Чернігівські та Курські ворота. Писемні джерела згадують також Острозькі ворота, що вели до окремого району міста – Острогу, який займав площу 5 га та був укріплений лише частоколом. Саме тут у 1086 було збудовано ще одну кам’яну церкву – Микільську. До стін окольного міста примикали неукріплені посади, де жили переважно купці та ремісники.

Пам'ятник князю ІгорюНа жаль численні міжусобні війни, чужоземні нападники та невблаганний час зруйнували майже всі свідчення сивої давнини Новгорода-Сіверського. Так на місці зруйнованої кам’яної церкви святого Миколая (ХІ ст.) у 1762 році в традиційному народному стилі збудовано дерев’яну однойменну церкву. Вона збереглася до наших днів і вражає гостей міста єдністю з природним оточенням: вона наче є частиною ландшафту, гармонійним продовженням пагорбу, на якому знаходиться. інший міський храм – Успенський собор має не менш давню історію. Місце на якому стоїть собор, здавен було ритуальним. За переказами, саме тут стояли ідоли в дохристиянську епоху. Після хрещення цих земель на місті капища було збудовано храм на честь Богородиці (ХІ-ХІІ ст.) Коли було зведено будівлю собору, що прикрашає місто в наші дні, точно не відомо. Є відомості про закладання храму ще у ХVII столітті, та дуже скоро роботи було зупинено. Відновили їх лише у 1721-му, але будівництво велося дуже повільно. Точно відомо лише те, що один з вівтарів собору було освячено у 1701 році. У більш пізні часи храм декілька разів перебудовувався. Так у 1820 році було замінено бані та прибудовано дзвіницю. Своєрідність сучасному місту надають і пам’ятки цивільної архітектури ХVII-XVIII століть. Серед них і Тріумфальна арка. Вона була споруджена на кошти дворян та купецтва до приїду імператриці Катерини ІІ у Новгород-Сіверський як центру намісництва і тому була прикрашена гербами 10 повітів, що входили тоді до його складу. З тих же часів ( кінець ХVІІІ ст.) збереглися в центрі міста і Торгові ряди, збудовані на замовлення місцевих купців. Вони і зараз виконують своє призначення. Особливий колорит мають будівлі ХІХ ст. З історією цих будинків пов’язано багато славних імен. Життя більшості видатних жителів Новгорода-Сіверського пов’язані з будинком колишньої чоловічої гімназії. Її було створено у 1804 році на базі народного училища, відкритого ще у 1789 році. Тривалий час ця гімназія була центром освіти всієї Чернігівської губернії. Серед випускників цього закладу – видатний учений свого часу, історик і природознавець, перший ректор Київського університету Михайло Максимович (1804-1873), український письменник Пантелеймон Куліш (1819-1897), педагог Костянтин Ушинський (1824-1871), археолог, професор Дмитро Самоквасов (1843-1911), революціонер-народник і винахідник Микола Кибальчич (1853-1881). В будинку колишньої гімназії, збудованому у 40-роках минулого століття, і зараз міститься навчальний заклад – гімназія для обдарованих дітей, що носить ім’я Ушинського.

 

Коментарі  

 
+2 #1 олег 04.12.2012 07:34
Дуже гарне місто, багато цікавих архітектурних споруд. :-)

www.oleggor.16mb.com
 

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,