• Слайд 1
  • Слайд 2

    Музей "Слово о полку Ігоревім"

  • Слайд 3

    Спасо-Преображенський собор

  • Слайд 4

    Спасо-Преображенський монастир

  • Слайд 5

    Пам'ятник 

Свято "Княжої скарбниці"

20150417 120710

17 квітня 2015 р. відбулося відкриття виставкового залу  творчого клубу «Княжа скарбниця».
В урочистостях приймали участь як офіційні особи так і громадськість міста, місцеві ЗМІ.
Запрошеними на захід були і наукові співробітники музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім».
Присутні поздоровили членів клубу та його керівника Вороб’яЮ.М. з входинами   та побажали натхнення і  нових творчих здобутків!

Оновлена виставка

В краєзнавчому  відділі історико-культурного музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім» почала роботу оновлена виставка «Етнографія Новгород-Сіверщини ХІХ-поч. ХХ ст.»  Вона розповідає про побут жителів краю, одяг, вишивку, знаряддя праці, інтер’єр селянської хати, традиції та звичаї.

Щиро запрошуємо!

Вшанування пам`яті гетьмана І. С. Мазепи

       20150320 113245

20 березня 2015року на високому пагорбі в с. Дігтярівка біля пам’ятного знаку на честь зустрічі гетьмана України І.Мазепи та короля Швеції КарлаХІІ   відбувся захід присвячений 376-річчю з дня народження І.С.Мазепи. В урочистостях приймали участь: заступник голови РДА Б.С.Домоцький, учні Дігтярівського НВК, співробітники музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім», місцеві ЗМІ та громадськість.  

Значок. Історія в дрібницях

cher hubІсторична наука має багато допоміжних дисциплін. Одна з них – фалеристика. Вона вивчає будь-які нагрудні знаки, від звичайного значка до ордену чи медалі. Так само називається і колекціонування таких предметів.

Моє знайомство з цією премудрістю розпочалося в роки безхмарного дитинства, коли всім без винятку «октябрятам», що радісно крокували країною Великого Жовтня, до шкільної форми належало мати такий атрибут – п’ятикутну зірку всередині якої портрет друга всіх дітей. Далі був піонерський «Будь Готов», а вже після нього, як вищий щабель – жаданий комсомольський.

До 120-річчя від дня народження Максима Рильського

maksum rulskuy biografia ukrtvir.info Максим Рильський народився 19 березня 1895 р. в сім’ї українського культурного діяча, економіста й етнографа Тадея Рильського та простої української селянки Меланії Чуприни. Батько походив із заможного польського поміщицького роду, який мав у своїх витоках українську шляхетську родину . Духовна атмосфера в родині батьків, в середовищі його друзів (гімназистом юний Максим жив у Лисенка, потім у Русова) справила глибокий вплив на світоглядне формування майбутнього поета. Його дитячі роки минули в с. Романівка на Житомирщині – в дружбі з селянськими дітьми і палкому, як він сам писав, замилуванні природою.

До 20 річниці з дня смерті українського історика , філолога та дослідника "Слова о полку Ігоревім" Бориса Івановича Яценка

 

yatzenko

 Народився Борис Іванович 3 липня 1933 року в місті Ромни Сумської області в родині службовця. Дитинство минуло в Недригайлові. Згодом родина проживала у Вінниці, Гайсині - за місцем роботи батька .У Білій Церкві Київської області Б.Яценко закінчив середню школу і рік навчався у Львівському політехнічному інституті, але відчувши покликання до гуманітарних наук, залишив навчання і повернувся додому. В Білої Церкві він вступає до педінституту іноземних мов, який незабаром переводять до Горлівки Донецької області. Тут він здобув вищу освіту та одержав диплом з відзнакою за спеціальностями "англійська мова, українська мова та література"

Природний потенціал для розвитку регіону

20150304 111526 4 березня 2015 р. наукові співробітники музею – заповідника приймали участь у науково – практичному семінарі «Роль природоохоронних територій у середній течії р. Десни у контексті їх міжнародного значення». Семінар був організований дирекцією Національного природничого парку «Деснянсько – Старогутський». Парк розташований у межах Новгород – Сіверського Полісся зони мішаних лісів. Основна мета парку – збереження, відтворення та раціональне використання ландшафтів Лівобережного Полісся.

Класик новітньої білоруської літератури Ригор Бородулін. До 80-річниці з дня народження.

А ці не лепеу, братове,

пачаць у спрад вечнім слове

мужны спеу пра паход Ігара,

Святаславава сына?

Ryhor BaradulinІ пачацьспеу гэты нашча

Па былях дня нашага,

а не па надуме Баяна!

     Ригор (Григорій) Іванович Бородулін, на батьківщині більш відомий як Дзядзька Ригор, видатний білоруський поет, перекладач. Народився 24 лютого 1935 року, в селі Городок Вітебської області. Закінчив Білоруський Державний університет, працював в газеті «Советская Белоруссия». Співробітник журналів «Бярозка», «Беларусь», «Полымя». Автор збірників віршів, його твори надруковані багатьма мовами світу. Перекладав на білоруську мову Дж. Г. Байрона, С. Єсеніна, Е.Межелайтіса та інших письменників. У його доробку чимало перекладів із української словесності (Т. Шевченко, Леся Українка, М. Рильський, П.Тичина, І. Драч та ін.), а також віршів і статей на українську тематику.

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,