• Слайд 1
  • Слайд 2

    Музей "Слово о полку Ігоревім"

  • Слайд 3

    Спасо-Преображенський собор

  • Слайд 4

    Спасо-Преображенський монастир

  • Слайд 5

    Пам'ятник 

До 205-річчя зі дня народження Михайла Максимовича.

Михайло Олександрович Максимович народився 15 вересня 1804 року на хуторі Тимківщина Черкаської області у сім’ї збіднілого дворянина. Належав до козацького роду, відомого з 17 ст. По матері мав п’ятьох дядьків – відомих літераторів, учених, політиків. В 1812 році вступив до Н.-Сіверської гімназії, відкритої в 1808 році клопотаннями дядька Іллі Федоровича (доктора права). У 1819 році вступив на відділ словесності Московського університету, а через два роки перейшов на природничо-математичний факультет. По закінченню у 1823 працював у бібліотеці, університетському гербарії, завідувачем ботанічного саду. У 1833 році затверджений ординарним професором кафедри ботаніки: як учений-природознавець мав нахил до філософії. Підготував більш як 100 природознавчих праць.

Створення Новгород-Сіверської та Глухівської єпархії.

Епископ Іларіон Кондратковський.

Майже всі жителі нашого міста знають на чию честь була збудована Тріумфальна арка , але мало хто знає , що з легкої руки Катерини ІІ за новоствореним намісництвом 27 березня 1785 року була заснована і Новгород – Сіверська єпархія, а трохи згодом церковний орган управління й суду – духовна консисторія. До Новгород – Сіверської єпархії відійшла частина Чернігівської єпархії , та значна частина ліквідованої в цьому ж році Переяславської єпархії.

До 300-річчя з дня смерті Димитрія Ростовського.

Звезду Российскую от Киева возсиявшую и чрез Новград-Северский в Ростов достигшую, всю же страну сию ученьми и чудесы озарившую, ублажим златословесного учителя Дмитрия: той бо всем вся написа, яже к наставлению. Да всех приобрящет, якоже Павел Христу, и спасет православием души наша. 

Кондак св. Дмитрию Ростовскому

Про розвиток пожежної справи в Новгороді-Сіверському.

Мандруючи містом у пошуках історичних артефактів ми з колегами натрапили на цікаву архітектурну деталь – дерев'яний будинок мав одну цегляну стіну. Щоб воно означало довго не могли второпати. Відповідь виявилась доволі простою. Такі стіни – брандмауери – будували наші предки у ХІХ столітті.( див. фото) Зараз в місті їх збереглося декілька. Вони зазвичай були вищі за основний об'єм будинку і основною задачею такої глухої стіни було не допустити розповсюдження вогню на сусідній будинок. 

"До 825-річниці з дня походу Ігоря Святославича на половців присвячується"

Всім відомо, що не місце красить людину, а навпаки – людина місце. Теж саме можна сказати і про місто. Уславити і залишити в пам’яті нащадків можемо тільки ми, люди. Про Новгород-Сіверський можна говорити багато, та хочеться до славетної дати нагадати одну подію, найголовнішу в історії міста. Ту подію, з-за котрої ми кожного літа приймаємо багато туристів. Подію, з-за котрої кожної осені автобусами з різних областей і міст до нас приїжджають школярі.

Григорій Степанович Шишацький

… щоб знову повернутись.

(до 260- ї річниці з дня народження )

Григорій Степанович Шишацький (чернече ім’я Варлаам) народився в 1750 р. в сотеному містечку Шишаки Миргородського полку, в сім’ї паламарчука Спасо-Преображенської церкви. Спочатку, вірогідно, навчання почав у Переяславському колегіумі, потім продовжив освіту у Києво-Могилянській академії. Свою церковно-академічну діяльність розпочав саме в Переяславлі. Маючи лише 26 р. він був вчителем, префектом і ректором Переяславського колегіуму.

Подарунок для музею.

Героїня одного відомого фільму казала: "Если бы я работала в музее, то встречала бы только хороших и добрых людей". Нам пощастило, ми працюємо саме в Музеї, тому частіше за інших зустрічаємо людей творчих, талановитих, з позитивним поглядом на життя. Сьогодні розповідь про одну з таких людей.

Нумізматичний покруч.

10 років обігу національної валюти.

До питання про назву вітчизняної розмінної одиниці.

«…Русская копейка была знакома населению торговых городов Украины,…, но эта маленькая монетка терялась там среди различных номиналов развитого денежного обращения западноевропейского типа…»

И.Г.Спасский[1]

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,