• Слайд 1
  • Слайд 2

    Музей "Слово о полку Ігоревім"

  • Слайд 3

    Спасо-Преображенський собор

  • Слайд 4

    Спасо-Преображенський монастир

  • Слайд 5

    Пам'ятник 

До 115 –річниці з дня народження Л.В.Кулаковського

 12 листопада виповнилось би 115 років з дня народження музикознавця, члена Спілки композиторів СРСР Лева Володимировича Кулаковського. Він народився в 1897р. в с.Волочиськ  Старокостянтинівського повіту  на Волині. В 1916р. вступив на біологічне відділення фізико-математичного факультету Київського університету, потім до театрального технікуму. По закінченню  технікуму вступає до Київської консерваторії  на науково-теоретичний  факультет (кер. А.О. Альшванг) і  працює в журналі «Советская музыка». Під час навчання в консерваторії  Л.Кулаковський  викладає в 5-ій Київській музпрофшколі  і на факультеті музичного виховання Інституту ім. Лисенка.

До 275-річниці з дня народження М.М.Бантиш-Каменського.

Видана у 1800 році геніальна літературна пам’ятка « Слово о полку Ігоревім» осяяла яскравим світлом наше історичне минуле, високий рівень культури наших предків і відкрила нову сторінку у вітчизняній науці. Підготував «Слово» до видання російський державний діяч, історик, археограф та колекціонер граф Олексій Іванович Мусін-Пушкін, саме він придбав у Іоіля Биковського – колишнього архімандрита Спасо-Ярославського монастиря,    рукописний збірник під №323 за назвою Хронограф, наприкінці якого знайдене «Слово о полку Ігоревім». Текст твору був написаний суцільно, без розбивки на слова і викликав значні труднощі при читанні. Спочатку Олексій Іванович намагався самотужки осмислити текст і переклав приблизно його третину , але, наштовхнувшись на значні труднощі , змушений був залучити до роботи науковців І.М.Болтіна та І.П.Єлагіна. Ймовірно, що знайомство І.П.Єлагіна зі «Словом» було епізодичним , оскільки він не зрозумів змісту пам’ятки і вважав, що в ній ідеться про події початку 12 століття. Виникали труднощі і у визначенні згаданих у поемі князів. Участь І.М.Болтіна взагалі не доведена.

До 20-річниці з дня смерті науковця, дослідника «Слова о полку Ігоревім» Леоніда Єфремовича Махновця

Минає 20 років світлої пам’яті українського літературознавця, історика , археолога , перекладача , бібліографа, доктора філологічних наук (1966), лауреата Шевченківської премії (1990) Леоніда Єфремовича Махновця.Народився Леонід Єфремович на Київщині , в селі Озера Бородянського району 31 травня 1919 року . Зовсім дитиною , на початку 30-х років, він разом з батьками опинився в засланні у Вологодській області в Росії , куди їх вивезли як «ворогів народу». На щастя хлопчина вижив на негостинній холодній півночі.

До 345-річниці відкриття слов’яно-греко-латинської школи на території монастиря.

Україна має давні традиції освіти. Перші школи почали з’являтися ще за часів Ярослава Мудрого. Вони розташовувалися здебільшого при церквах та монастирях. Вчителями й вихователями ставало освічене духовенство, яке навчало письму, початкам арифметики, молитвам , співу. Кількість шкіл постійно збільшувалась.

До 915-річниці Любецького з’їзду.

      Князівські з’їзди, як своєрідна форма державного правління, спосіб вирішення важливих спірних питань, почали збиратися з другої половини ХІ століття. На з’їздах обговорювалися питання феодального упорядкування земель, відношень між князями, організації відсічі загрози з боку Степу.

Олексій Кулаков (до 45 річчя з дня народження автора)

          У 1999 році Президент України Л.Д.Кучма подарував жителям міста Новгород-Сіверського картину «Битва князя Ігоря».Написана вона була до 900-річчя утворення Новгород-Сіверського князівства та святкового відкриття реставрованого Спасо-Преображенського собору заслуженим художником України Олексієм Геннадійовичем Кулаковим.

«Поимяй со собою… Святослава Ольговича, сыновця своего, из Рыльска» До 845-річчя з дня народження.

   З нашим містом пов’язані долі багатьох видатних людей, перші серед них -- представники княжого роду. Ця тема ретельно не досліджувалась, і мало відома не лише широкому загалу, а й фахівцям. Чернігівські та новгород-сіверські літописи загинули у вогні пожеж, й лише незначні уривки з них дійшли до нас, та й нерідко у перекрученому вигляді у складі інших хронік. Через це більшість представників чернігово-сіверських династій відомі лише за коротенькими згадками у літописних рядках чи іменами, вписаними у синодик.

     Постать головного героя «Слова..» Ігоря Святославовича більш-менш відома кожній освіченій людині завдяки геніальному твору. Але серед інших учасників походу князів був і його племінник Святослав, син старшого брата Олега.

Спасо-Преображенський монастир

Нижче за  течією Десни, за 2 км від того місця, де було засновано Новгород-Сіверський, в ХІ ст. виник  Спаський  монастир, який став святинею, гордістю та окрасою землі Сіверської. Перший мурований  собор на території монастиря було збудовано в кінці ХІІ на початку ХІІІ століття.

 Але сучасне обличчя монастирського комплексу почало формуватися, починаючи з другої половини ХVІ століття, коли його обрав за резиденцію чернігівський митрополит Лазар Баранович.

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,