• Слайд 1
  • Слайд 2

    Музей "Слово о полку Ігоревім"

  • Слайд 3

    Спасо-Преображенський собор

  • Слайд 4

    Спасо-Преображенський монастир

  • Слайд 5

    Пам'ятник 

«Поимяй со собою… Святослава Ольговича, сыновця своего, из Рыльска» До 845-річчя з дня народження.

   З нашим містом пов’язані долі багатьох видатних людей, перші серед них -- представники княжого роду. Ця тема ретельно не досліджувалась, і мало відома не лише широкому загалу, а й фахівцям. Чернігівські та новгород-сіверські літописи загинули у вогні пожеж, й лише незначні уривки з них дійшли до нас, та й нерідко у перекрученому вигляді у складі інших хронік. Через це більшість представників чернігово-сіверських династій відомі лише за коротенькими згадками у літописних рядках чи іменами, вписаними у синодик.

     Постать головного героя «Слова..» Ігоря Святославовича більш-менш відома кожній освіченій людині завдяки геніальному твору. Але серед інших учасників походу князів був і його племінник Святослав, син старшого брата Олега.

Спасо-Преображенський монастир

Нижче за  течією Десни, за 2 км від того місця, де було засновано Новгород-Сіверський, в ХІ ст. виник  Спаський  монастир, який став святинею, гордістю та окрасою землі Сіверської. Перший мурований  собор на території монастиря було збудовано в кінці ХІІ на початку ХІІІ століття.

 Але сучасне обличчя монастирського комплексу почало формуватися, починаючи з другої половини ХVІ століття, коли його обрав за резиденцію чернігівський митрополит Лазар Баранович.

До 70-річчя видатного українського різьбяра Анатолія Колошина

Колошин Анатолій Іванович народився 18.06.1941 р. в м.Новгород-Сіверський на Чернігівщині. 
Заслужений майстер народної творчості України, президентський стипендіат, член двох Національних творчих спілок – Національної спілки художників з 1983 р. та Національної спілки майстрів народного мистецтва України – з 1991 р. 
В 1961 р. закінчив Яворівські школу народних ремесел (Львівщина). Працював творчим майстром в Н-Сіверському лісгоспзагу, в Художніх майстернях Укрхудожфонду. 

Шем’ячичі – останні князі Новгород - Сіверщини.

Авдієнко Н.П.- завідуюча краєзнавчим

відділом музею-заповідника „ Слово о полку Ігоревім”.



Історія нашого міста, починаючи з середини ХІV ст., пов'язана з литовським володарюванням. Литва скористалась роздробленістю Київської держави після монголо-татарської навали та відсутністю князів як в Києві так і в багатьох центрах Русі і захопила значну частину Київської держави, в тому числі і Сіверщину. За певних обставин старий устрій, а з ним і князі, зберігся на Сіверщини, хоча й вона з 1239 року почала дробитися на уділи.

Село Блистова – имение матери А.К.Толстого.

Лагута Антонина - краевед г.Новгород-Северский

Бор сосновый в стране одинокой стоит;
В нем ручей меж деревьев бежит и журчит.
Я люблю тот ручей, я люблю ту страну,
Я люблю в том лесу вспоминать старину.

Уже много лет подряд такими замечательными строками открываются все поэтические сборники А.К.Толстого, потому что это первое из известных (опубликованнных) его стихотворений написаное в 1843 г. и называлось оно сначала «Серебрянка» как и ручей, в имении матери поэта в с.Блистова Черниговской губернии.(1)

Рід Лашкевичів і щоденник одного з них.

Царювання Катерини ІІ, по відношенню до Малоросії, було, як відомо, періодом посиленого прирівнювання всіх зовнішніх сторін місцевого життя до спільно-державних форм. Ряд таких важливих політичних і соціально-економічнихреформ, як відміна гетьманства (1764 р.), руйнація Запорізької Січі (1775 р.), затвердження намісництв (1781 р.), остаточне закріпачення селян (1783 р.), не міг не відобразитись дуже чуттєво на житті народу. За короткий час змінився не тільки зовнішній вигляд краю, але в значному ступені і його внутрішні розпорядки. Особливо сильний вплив мали реформи Катерини на життя вищих верств тогочасного малоросійського суспільства. Виділяючи з себе масу діячів для перетвореної громадянської та воєнної адміністрації, нових судів, різного роду земських посад, козацька старшина, яка перетворилась потім в малоросійське дворянство, входила в найтісніший зв”язок з рештою службового світу і з зовнішнього боку швидко асимілювалась з ним.

Подарунок від консула

Чудовий новорічний подарунок отримав музей-заповідник "Слово о полку Ігоревім" від Анатолія Володимировича Тарасенка, почесного консула України по Кустанайській і Актюбінський областях з далекого Казахстану.

Незгасна енергія, почуття любові до "Слова…", почуття патріотизму виплеснулося виданням чудового трикнижжя "Студії над "Словом". українською мовою ( Кустанай, 2007). П’ятдесят екземплярів цієї книги, а ще остаток раніше виданих – такий вклад Анатолія Володимировича до фондів музею.

РОДИНА СОРОКІНИХ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Л.С.Перелигіна, завідувач відділу науково-освітньої роботи
Державного політехнічного музею при НТУУ "КПІ"

 
До родин, що мешкали в Новгород-Сіверському на початку ХХ ст. і сприяли розвитку інфраструктури міста та його звеличенню, слід віднести родину Сорокіних. Практична відсутність архівних матеріалів про події, що відбувалися в місті століття тому, і соціальні зміни, до яких призвела Жовтнева революція, стали причиною фальсифікації деяких історичних фактів і забуття імен визначних особистостей та родин українського народу. Набуття Україною незалежності й відкриття у 1998 р. в м. Києві Державного політехнічного музею при Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут", що є осередком досліджень з історії техніки України, стали каталізаторами історичних винайдень з цієї проблеми.

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,