• Слайд 1
  • Слайд 2

    Музей "Слово о полку Ігоревім"

  • Слайд 3

    Спасо-Преображенський собор

  • Слайд 4

    Спасо-Преображенський монастир

  • Слайд 5

    Пам'ятник 

Село Блистова – имение матери А.К.Толстого.

Лагута Антонина - краевед г.Новгород-Северский

Бор сосновый в стране одинокой стоит;
В нем ручей меж деревьев бежит и журчит.
Я люблю тот ручей, я люблю ту страну,
Я люблю в том лесу вспоминать старину.

Уже много лет подряд такими замечательными строками открываются все поэтические сборники А.К.Толстого, потому что это первое из известных (опубликованнных) его стихотворений написаное в 1843 г. и называлось оно сначала «Серебрянка» как и ручей, в имении матери поэта в с.Блистова Черниговской губернии.(1)

Рід Лашкевичів і щоденник одного з них.

Царювання Катерини ІІ, по відношенню до Малоросії, було, як відомо, періодом посиленого прирівнювання всіх зовнішніх сторін місцевого життя до спільно-державних форм. Ряд таких важливих політичних і соціально-економічнихреформ, як відміна гетьманства (1764 р.), руйнація Запорізької Січі (1775 р.), затвердження намісництв (1781 р.), остаточне закріпачення селян (1783 р.), не міг не відобразитись дуже чуттєво на житті народу. За короткий час змінився не тільки зовнішній вигляд краю, але в значному ступені і його внутрішні розпорядки. Особливо сильний вплив мали реформи Катерини на життя вищих верств тогочасного малоросійського суспільства. Виділяючи з себе масу діячів для перетвореної громадянської та воєнної адміністрації, нових судів, різного роду земських посад, козацька старшина, яка перетворилась потім в малоросійське дворянство, входила в найтісніший зв”язок з рештою службового світу і з зовнішнього боку швидко асимілювалась з ним.

Подарунок від консула

Чудовий новорічний подарунок отримав музей-заповідник "Слово о полку Ігоревім" від Анатолія Володимировича Тарасенка, почесного консула України по Кустанайській і Актюбінський областях з далекого Казахстану.

Незгасна енергія, почуття любові до "Слова…", почуття патріотизму виплеснулося виданням чудового трикнижжя "Студії над "Словом". українською мовою ( Кустанай, 2007). П’ятдесят екземплярів цієї книги, а ще остаток раніше виданих – такий вклад Анатолія Володимировича до фондів музею.

РОДИНА СОРОКІНИХ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Л.С.Перелигіна, завідувач відділу науково-освітньої роботи
Державного політехнічного музею при НТУУ "КПІ"

 
До родин, що мешкали в Новгород-Сіверському на початку ХХ ст. і сприяли розвитку інфраструктури міста та його звеличенню, слід віднести родину Сорокіних. Практична відсутність архівних матеріалів про події, що відбувалися в місті століття тому, і соціальні зміни, до яких призвела Жовтнева революція, стали причиною фальсифікації деяких історичних фактів і забуття імен визначних особистостей та родин українського народу. Набуття Україною незалежності й відкриття у 1998 р. в м. Києві Державного політехнічного музею при Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут", що є осередком досліджень з історії техніки України, стали каталізаторами історичних винайдень з цієї проблеми.

Зйомки фільму-опери «Князь Ігор».

В цьому році минуло вже сорок років, як в нашому місті проходили зйомки фільму – опери Князь Ігор. Пам’ятають ці події ті, кому вже далеко за сорок - на той час молодь новгород–сіверщини, або й зовсім діти. Для масових сцен потрібно було п’ятсот чоловік і стільки ж коней з вершниками, дехто приймав участь у них, а хто просто спостерігав за зйомками.

"Битва на річці Калка"

Тривожно починалось 12 ст. на Русі. Русь вже не була єдиною, як у давні часи, колишні удільні князівства фактично перетворились на самоврядні держави. Кожне з них жило само по собі, кожен шукав собі зиску, користі, не гребуючи заради цього віроломністю, зрадою та набігами на сусідів. Центральній владі було завдано сильного удару після руйнування Києва військами володимиро–суздальського князя Андрія Боголюбського у 1169 р. і смоленського князя Рюрика Романовича у 1203 р. втративши роль політичного центру країни, Київ залишався релігійно – символічною столицею Русі, чому істотно сприяла православна церква.

До 205-річчя зі дня народження Михайла Максимовича.

Михайло Олександрович Максимович народився 15 вересня 1804 року на хуторі Тимківщина Черкаської області у сім’ї збіднілого дворянина. Належав до козацького роду, відомого з 17 ст. По матері мав п’ятьох дядьків – відомих літераторів, учених, політиків. В 1812 році вступив до Н.-Сіверської гімназії, відкритої в 1808 році клопотаннями дядька Іллі Федоровича (доктора права). У 1819 році вступив на відділ словесності Московського університету, а через два роки перейшов на природничо-математичний факультет. По закінченню у 1823 працював у бібліотеці, університетському гербарії, завідувачем ботанічного саду. У 1833 році затверджений ординарним професором кафедри ботаніки: як учений-природознавець мав нахил до філософії. Підготував більш як 100 природознавчих праць.

Створення Новгород-Сіверської та Глухівської єпархії.

Епископ Іларіон Кондратковський.

Майже всі жителі нашого міста знають на чию честь була збудована Тріумфальна арка , але мало хто знає , що з легкої руки Катерини ІІ за новоствореним намісництвом 27 березня 1785 року була заснована і Новгород – Сіверська єпархія, а трохи згодом церковний орган управління й суду – духовна консисторія. До Новгород – Сіверської єпархії відійшла частина Чернігівської єпархії , та значна частина ліквідованої в цьому ж році Переяславської єпархії.

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,