• Слайд 1
  • Слайд 2

    Музей "Слово о полку Ігоревім"

  • Слайд 3

    Спасо-Преображенський собор

  • Слайд 4

    Спасо-Преображенський монастир

  • Слайд 5

    Пам'ятник 

До 20-річниці з дня смерті науковця, дослідника «Слова о полку Ігоревім» Леоніда Єфремовича Махновця

Минає 20 років світлої пам’яті українського літературознавця, історика , археолога , перекладача , бібліографа, доктора філологічних наук (1966), лауреата Шевченківської премії (1990) Леоніда Єфремовича Махновця.Народився Леонід Єфремович на Київщині , в селі Озера Бородянського району 31 травня 1919 року . Зовсім дитиною , на початку 30-х років, він разом з батьками опинився в засланні у Вологодській області в Росії , куди їх вивезли як «ворогів народу». На щастя хлопчина вижив на негостинній холодній півночі.

До 345-річниці відкриття слов’яно-греко-латинської школи на території монастиря.

Україна має давні традиції освіти. Перші школи почали з’являтися ще за часів Ярослава Мудрого. Вони розташовувалися здебільшого при церквах та монастирях. Вчителями й вихователями ставало освічене духовенство, яке навчало письму, початкам арифметики, молитвам , співу. Кількість шкіл постійно збільшувалась.

До 915-річниці Любецького з’їзду.

      Князівські з’їзди, як своєрідна форма державного правління, спосіб вирішення важливих спірних питань, почали збиратися з другої половини ХІ століття. На з’їздах обговорювалися питання феодального упорядкування земель, відношень між князями, організації відсічі загрози з боку Степу.

Олексій Кулаков (до 45 річчя з дня народження автора)

          У 1999 році Президент України Л.Д.Кучма подарував жителям міста Новгород-Сіверського картину «Битва князя Ігоря».Написана вона була до 900-річчя утворення Новгород-Сіверського князівства та святкового відкриття реставрованого Спасо-Преображенського собору заслуженим художником України Олексієм Геннадійовичем Кулаковим.

«Поимяй со собою… Святослава Ольговича, сыновця своего, из Рыльска» До 845-річчя з дня народження.

   З нашим містом пов’язані долі багатьох видатних людей, перші серед них -- представники княжого роду. Ця тема ретельно не досліджувалась, і мало відома не лише широкому загалу, а й фахівцям. Чернігівські та новгород-сіверські літописи загинули у вогні пожеж, й лише незначні уривки з них дійшли до нас, та й нерідко у перекрученому вигляді у складі інших хронік. Через це більшість представників чернігово-сіверських династій відомі лише за коротенькими згадками у літописних рядках чи іменами, вписаними у синодик.

     Постать головного героя «Слова..» Ігоря Святославовича більш-менш відома кожній освіченій людині завдяки геніальному твору. Але серед інших учасників походу князів був і його племінник Святослав, син старшого брата Олега.

Спасо-Преображенський монастир

Нижче за  течією Десни, за 2 км від того місця, де було засновано Новгород-Сіверський, в ХІ ст. виник  Спаський  монастир, який став святинею, гордістю та окрасою землі Сіверської. Перший мурований  собор на території монастиря було збудовано в кінці ХІІ на початку ХІІІ століття.

 Але сучасне обличчя монастирського комплексу почало формуватися, починаючи з другої половини ХVІ століття, коли його обрав за резиденцію чернігівський митрополит Лазар Баранович.

До 70-річчя видатного українського різьбяра Анатолія Колошина

Колошин Анатолій Іванович народився 18.06.1941 р. в м.Новгород-Сіверський на Чернігівщині. 
Заслужений майстер народної творчості України, президентський стипендіат, член двох Національних творчих спілок – Національної спілки художників з 1983 р. та Національної спілки майстрів народного мистецтва України – з 1991 р. 
В 1961 р. закінчив Яворівські школу народних ремесел (Львівщина). Працював творчим майстром в Н-Сіверському лісгоспзагу, в Художніх майстернях Укрхудожфонду. 

Шем’ячичі – останні князі Новгород - Сіверщини.

Авдієнко Н.П.- завідуюча краєзнавчим

відділом музею-заповідника „ Слово о полку Ігоревім”.



Історія нашого міста, починаючи з середини ХІV ст., пов'язана з литовським володарюванням. Литва скористалась роздробленістю Київської держави після монголо-татарської навали та відсутністю князів як в Києві так і в багатьох центрах Русі і захопила значну частину Київської держави, в тому числі і Сіверщину. За певних обставин старий устрій, а з ним і князі, зберігся на Сіверщини, хоча й вона з 1239 року почала дробитися на уділи.

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,